У всьому світі перед його талантом схиляли голову, йому завдячують відродженням французького балету. Його ім’я увійшло в історію культури Франції у той час, як на батьківщині про нього майже не чули. Серж Лифар — безмежно талановитий українець, який пишався своїм походженням і понад усе мріяв виступити у Київській опері, але ім’я якого було заборонене у Радянському Союзі.
Серж Лифар стрімко увірвався у балетний світ Парижу та зробив там революцію. Франція боготворила його, а Шарль де Голль пропонував французьке громадянство, але він відповідав відмовою, зі словами: “Я — українець і пишаюсь цим”.
Його історію розповіли у програмі Ранок у великому місті.
Майбутня зірка французького балету народилася у Києві у 1905 році. Хлопчик ріс у великій любові до рідного міста, до свого роду та до країни, яка ще тоді не мала незалежності. Часто Сергій гостював у дідуся у Каневі, і той розповідав, що їхній рід мав козацьку славу, предки були козаками та мали навіть грамоти від гетьманів.
У дитинстві та підлітковому віці ніщо не вказувало на те, що Сергій стане видатним танцівником балету. На першу репетицію він потрапив у достатньо дорослому для балету віці — 15-16 років. Його наполегливість, виснажливі репетиції та відчуття танцю зробили з нього зірку.
Переломний момент у житті Сергія трапився тоді, коли зрозумів, що більше не може жити у більшовицькому Києві. Тоді він тікає через закриті більшовиками кордони у Париж. Але його ловлять, арештують і допитують.
У Париж його відпустили за умови, що там Сергій буде агентом, але митець відмовився. Ідею втекти він не полишив, і на другий раз спроба була вдалою.
У Парижі він пішов на проби до відомого тоді балетного діяча, який шукав танцюристів у свою трупу. Талант хлопця помітив одразу, однак порадив підтягнути техніку в Італії та повернутися назад. Так народився Серж Лифар — майбутній геній та легенда балету.
Лифар здобув собі ім’я та славу у світі, а радянська влада так і не випустила його на сцену Київського оперного театру, про яку він так мріяв, жодного разу. Під час втечі у Париж він перейшов дорогу радянській владі, тож вона зробила все, аби ім’я Сержа Лифаря не звучало ніде у радянській Україні.
Свою заслужену пенсію він провів із дружиною у Швейцарії. Україну після еміграції він відвідав лише раз, на початку 60-х років, і був неймовірно щасливий знову побачити рідний Київ.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про виставку щоденників українських митців у Копенгагені.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.