Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення проти України та нашого народу, сміливі мужі та жінки кинули все, що мали, аби захищати рідну землю від окупантів. На жаль, багато з цих людей загинули. Що переживають рідні в такі моменти? Як впоратися з горем? Сьогодні ми розповімо про сім’ю з Купʼянського району на Харківщині. Вона про 17-річну Єву, яка завдяки татові зараз вчиться у Харкові, її маму-вчительку, яка щодня їздить за 120 кілометрів на роботу до Купʼянська. І їхнього тата Віктора Валяєва, який поклав життя, аби вони могли жити далі. Пише повідомлення після смерті Його донька і досі пише в месенджер раз на тиждень, хоча знає, що тата ось уже чотири місяці як немає. Батько буквально звільняв їх із мамою, коли вони опинилися в окупації. Попросився на Купʼянський напрямок, бо знав — там його дівчата. Він вивіз дитину, а сам згодом загинув. Із загиблим чоловіком Юлія були однолітками. Цього року жінці виповнилося 37. Віктору назавжди буде 36. Своїй доньці чоловік казав: доки йшов до тебе, півроти загубив. Їхня квартира — понищена вибуховою хвилею, але мама та донька радіють, що цілими лишилися фото з Віктором. Читати на тему ”Цифровий спадок” покійних. Чому соцмережі пропонують нам вітати з днем народження тих, хто вже помер Як деактивувати акаунт померлого користувача і для чого це робити: читай у матеріалі. Українська перемога виборюється страшною ціною. Про просування ЗСУ можна дізнатися з актуальної карти бойових дій у нашому іншому матеріалі. Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами! Теги: війна в Україні, Життєві історії, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему ”Цифровий спадок” покійних. Чому соцмережі пропонують нам вітати з днем народження тих, хто вже помер Як деактивувати акаунт померлого користувача і для чого це робити: читай у матеріалі.