Найкращі перемовники з Росією — ЗСУ. Чого очікувати від мирних переговорів після звірств у Бучі

Росія вміє здобувати так званий мир лише кривавою силою. Однак Україна після подій в Бучі, ракетного удару по вокзалу Краматорська та інших злочинів усе ще готова вести переговори.

Все для того, щоб уникнути ще більшої кількості жертв. Однак уявити, що вдасться досягти якихось компромісів, дедалі важче.

Адже попередні дипломатичні перемовини фактично не принесли жодного результату, а Кремль активно залучається підтримкою посередників.

Гарантій немає

Від 29 березня, останньої особистої зустрічі делегацій в Стамбулі, переговори ведуть в режимі онлайн. 

У Стамбулі Україна висунула свої пропозиції щодо мирної угоди та назвала держави, яких бачить гарантами безпеки. 

Серед них США, Велика Британія, Туреччина, Польща, Ізраїль, Німеччина та Франція. 

Складність у тому, що Україна бачить ці гарантії схожими до домовленостей НАТО, де в разі нападу на одну з країн членів її захищають всі. 

Як мінімум через це поки жодна з озвучених країн не готова брати на себе таку відповідальність та зобов’язання. Визнає це і сам Зеленський — “всі позитивно налаштовані до України, але гарантій нема”.

Та позитивний настрій світ нарешті почав проявляти у постачанні озброєння, якого так довго чекала Україна. Адже важко оборонятися одними лише бронежилетами та касками, нам потрібні сили ППО, танки, бронемашини, важка артилерія та літаки. 

Хоча радісні звістки теж є: Захід нарешті повірив у перемогу України й готовий у неї вкладатися. 

Читати на тему

Switchblade, Javelin та ще трохи зброї на $800 млн. США потужно підтримали Україну перед новим нападом Росії

Джо Байден послідовно розширює підтримку України напередодні нового наступу з боку Росії.

Путін все це бачить та розуміє, тому з усіх сил намагається переграти світ.

Путін збирає шабаш посередників

Передусім Росія намагається вивернути всі свої злочини інформаційно, та цей фронт вона програє. Ніхто, крім самих росіян, у розповіді, що Україна стріляє сама по собі, не вірить.

Проте між Росією та Україною з’явилося багато охочих стати посередником у розв’язанні конфлікту. 

Так, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого вважають головним другом Путіна в Європі, захопився ідеєю відновити щось схоже на давно мертві Нормандський формат і Мінські угоди. 

Він планував зібрати в Будапешті Росію, Україну, Францію та Німеччину. 

Відомо, що як президент Франції Еммануель Макрон, так і канцлер Німеччини Олаф Шольц рішучою відповіддю на агресію Росії не славляться.

Отже, прем’єр Угорщини вирішив зібрати за столом переговорів сторони, які не дуже зацікавлені у захисті української позиції.

Ще одна ідея Кремля, як полегшити собі життя на дипломатичній арені — залучити до перемовин Білорусь як гаранта безпеки України.

Неочевидні зв’язки

Здивувала ще одна країна, яка зберігає нейтралітет — Австрія. Та водночас вона першою від початку війни почала вести човникову дипломатію.

Канцлер Австрії Карл Нехаммер спершу відвідав Київ, побачивши на власні очі все те, що російська армія зробила з українськими містами. Але потім поїхав у Москву, прямісінько на приватну аудієнцію з Путіним за зачиненими дверима. Вона тривала півтори години. 

Австрія віддавна має проросійські настрої. Політичні й особистісні зв’язки країн очевидні. До прикладу, Путін особисто танцював на весіллі колишнього міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль.

А сама країна продовжує співпрацювати з Росією попри санкції. Наразі продовжують цю співпрацю 80% компаній Австрії.

Після перемовин Кремль відмовився давати будь-які коментарі, а Нехаммер сказав, що намагався донести Путіну, що він уже програв війну.

Найважливіше повідомлення Путіну полягало в тому, що ця війна має нарешті закінчитися, тому що у війні є лише переможені з обох сторін.

Проте свідків на цій зустрічі не було. 

Найкращі дипломати для розмов з Росією — ЗСУ

Навряд чи Кремль погодиться на компроміс та захоче вирішити все мирним шляхом. Особливо зараз, коли до четвертого раунду переговорів позиція російської сторони за столом значно послабла. 

Якщо на першій фазі війни у Росії ще була якась перевага, то зараз вона стрімко програє на всіх напрямках. 

Єдина надія Росії — вдалий наступ на схід.

Зараз готується битва за Донбас, її називають ключовою у ході російсько-української війни. Адже від її результатів залежить, чи буде потреба вести дипломатичні перемовини надалі. 

Та ЗСУ вже готові дати повну та рішучу відсіч ворогу, впевнений радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.  

Україна вже готова до великих битв, вона має перемогти в цих битвах, зокрема на Донбасі. Після цього вона отримає більш суттєву переговорну позицію, з якою може диктувати певні умови.

Україна зараз має велику перевагу. Адже їй вдалося витримати найсильніші удари, втримати Київ, Чернігів, Суми тощо, завдавши серйозних втрат ворогу. 

До речі, Кремль уже шукає винних за поразки на цих напрямках. 

Росії ж для успішного наступу потрібно багато ресурсу, зокрема людського. Але жодних серйозних резервів так і не вдалося зібрати. Хоча в Кремлі досі сліпо вірять у свою перевагу та перемогу.

Тому до результатів цієї битви на четвертому раунді переговорів Росія й далі вимагатиме визнання “ЛНР”/”ДНР”. 

А якщо й погодиться на тимчасове перемир’я, то на умовах збереження окупованих територій після 24 лютого, що критично не влаштовує Україну. 

Необхідність подальших перемовин залежить від розвитку бойових дій у цій вирішальній операції. Виходить, що ЗСУ можуть організувати найдієвіші дипломатичні перемовини з російською стороною. 

А за всі скоєні злочини на Росію вже чекає військовий трибунал.

Що саме він передбачає, нам допоможе розібратися історія. Ми вже розповіли, які найвідоміші трибунали були в історії, щоб можна було спрогнозувати, чого чекати Росії.