Росія порушила всі закони ведення війни. А чи знаєш ти про них? Розбираємо, що дозволено і за що карають

Останні події в нашій країні змусили людей ще більше вивчати свої права, нашу історію та міжнародне право.

Шкода, що це сталося за таких жахливих умов, проте так воно є.

Нелюди, себто росіяни, порушили всі до одного права людини та закони ведення війни.

Світ просто жахнувся від їхньої жорстокості, коли побачив фото з Бучі та інших окупованих міст. Не віриться, що таке може відбуватися у 21 столітті в центрі Європи.

Тож давайте глибше та простою мовою розберемося у законах війни, захисті цивільних та чому Росія має бути покарана найжорсткішим трибуналом.

Закони та звичаї війни

Ці слова викликають дисонанс. Які у війни мають бути звичаї, її як такої не має існувати взагалі. 

Проте закони війни — це міжнародне гуманітарне право (МГП). Так склалося історично, що термін “закони війни” люди сприймають простіше.

Тож це МГП регулює поведінку сторін під час збройних конфліктів.

Обмежують насильство, забороняючи певні методи й зброю. Метою воєнного конфлікту має бути лише військове ослаблення супротивника. 

Міжнародне гуманітарне право стосується винятково збройних конфліктів — як міжнародних, так і внутрішніх. Воно не працює в мирні часи.

Джерело фото: Генштаб ЗСУ

Ще виникає дуже цікаве і філософське питання — якщо існують закони війни, чи сама війна є законною?

Що ж, МГП немає на це відповіді. Воно починає діяти з початком конфлікту і сприймає війну відсторонено від мотивів.

Проте, ми можемо бачити згадку про це у міжнародному праві (важливо! Не МГП), тут існує поняття “право на війну” або “право проти війни”. 

В його основі — заборона застосовувати силу та погрози силою, з окремими винятками. Це закріплено в Статуті ООН.

Але застосування сили допускається як самооборона у випадку збройного нападу. 

Кого стосуються закони війни

Закони війни стосуються всіх сторін збройного конфлікту. Навіть якщо хтось із супротивників не визнає стану війни. А це важливо, адже Росія досі називає події в Україні — “спецоперація”.

Для МГП не має значення характер конфлікту, його причини та позиція кожної зі сторін. 

Держава, яка обороняється або бореться з бойовиками всередині країни, несе таку ж відповідальність за дотримання гуманітарного права, як і агресор або самі ж бойовики. 

Джерело фото Генштаб ЗСУ

Не має значення і те, чи дотримується законів війни супротивник — це не дає права вчиняти так само.

Тож важливо зазначити, що України дотримується норм міжнародного гуманітарного права.

Ми страждаємо, зазнаємо втрат, але ми не втрачаємо людяність — це найголовніше. 

Ми ніколи не опустимося до рівня рашистів, саме тому ми — європейська демократична країна!

Що дозволено на війні

• Комбатанти (учасники війни) мають захист від переслідування за участь у бойових діях. Однак якщо дії армійців порушують гуманітарне право, то їх можна судити за воєнні злочини. Що й буде чи не з кожним російським солдатом!
• Важливо, що цей імунітет мають обидві сторони конфлікту..
• Щодо партизанів. Якщо вони відкрито носять зброю та позначають себе якимсь знаком, дотримуються законів війни та мають відповідального командувача, то мають такий самий “імунітет” як і комбатанти.
• Медики й духовники не можна атакувати в жодному разі, вони теж не можуть брати до рук зброю. Якщо вони почнуть стріляти у випадку самозахисту, то вважатимуться комбатантами. 
• Цікавий факт про журналістів. Вони не можуть брати участь у боях, якщо офіційно неприв’язані до війська. Попри роботу у гарячих точках.  
• Цивільним можна братись за зброю лише на неокупованій території. Тоді, коли супротивник наближається, а населення не встигло зорганізуватись у регулярну армію. Інакше вони втрачають статус цивільного населення.

Читати на тему

Виродки, гвалтівники, мародери, вбивці! Реакція світу на звірства росіян у Бучі

Читай, якою була перша міжнародна реакція на військові злочини рашистів у Бучі. (18+)

isvideotitle=1

Захист цивільних

• На цивільних не можна нападати. Об’єктами атак можуть бути комбатанти й військові об’єкти. 
• На окупованій території загарбник несе відповідальність за їжу та медикаменти для населення.
• Забороняється проводити залякування, терор і репресії, брати цивільних у заручники, використовувати як “живі щити”, грабувати та знищувати їхнє майно.

Джерело фото Генштаб ЗСУ

• З особливою увагою потрібно ставитись до жінок, яких не те що не можна ґвалтувати й примушувати до проституції, а необхідно захищати від цього. Вагітні, породіллі та годувальниці мають пріоритет при отриманні допомоги, як і діти.
• Евакуація цивільних з гарячих точок має бути одним із важливих питань для сторін конфлікту. Однак заборонено примусово переселяти людей на територію держави-окупанта, окрім як у випадках виняткової небезпеки. 
• Не можна примушувати цивільних служити у військах держави-окупанта або брати участь у війні.
• Забороняється примусом отримувати від цивільних будь-яку інформацію.

Джерело фото Генштаб ЗСУ

А тепер проаналізуємо і пройдемося по всіх пунктах.

Масові ґвалтування, масові розстріли, створення гуманітарної катастрофи в містах, обстріл пологового будинку та лікарень, застосування забороненої зброї, депортація, катування та вбивство дітей — все це зробили російські військові, тим самим порушили всі закони ведення війни!

Покарання

Відповідальність за переслідування порушників лежить насамперед на самих державах. Ми вже активно збираємо докази воєнних злочинів те саме й роблять інші країни для міжнародного суду.

Міжнародний кримінальний суд (суд в Гаазі) створений для найтяжчих випадків, коли держава не може або не хоче розслідувати злочини самостійно.

Фото зроблене в Бучі. Джерело УНІАН

Ніхто, незалежно від висоти посади, не має імунітету перед МКС. Статус глави держави, уряду, члена парламенту тощо не є підставою для пом’якшення вироку.

Ще може створюватися Трибунал — спеціальний суд, нерідко воєнний, який може судити окремих людей.

Росія вже відповідає за свої вчинки. Міжнародні компанії відмовляються з нею співпрацювати, економіка падає, як картковий будиночок. І нарешті ЄС запровадив ембарго на російське вугілля, чекаємо ще на газ та нафту.