Пережиток минулого, нав’язаний росіянами? Чи варто українцям відмовитися від по-батькові — пояснюють науковці

Ще у 2021 році Кабінет міністрів дозволив українцям з 14 років на власний розсуд змінювати по-батькові на інший. Однак механізму відмови від по-батькові не існує досі, хоч на сайтах різних чиновників створювалися відповідні петиції.

Останні декілька років ведуться активні обговорення, чи слід українцям відмовитися від по-батькові. Натомість пропонують називати один до одного, використовуючи звернення пан або пані. 

Причин скасування патроніма називають декілька: хтось вважає, що деякі батьки не достойні того, щоб згадувати їх у своєму імені. А хтось думає, що це пережиток минулого, який нам нав’язала Росія. Чи дійсно це так розбиралися BBC з мовознавцями та істориками. 

Чому в Україні виникла традиція вживати імена по батькові

Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук з Інституту мовознавства Олександра Потебні, каже, що імена по батькові виникли в князівську добу — після хрещення Русі в 988 році.

До того часу люди були язичниками та мали багато імен, вони рідко повторювалися, розповідає кандидатка філологічних наук з Інституту української мови Ірина Єфименко.

Але з приходом християнства дітей почали хрестити, а імена їм давалися священниками. Зазвичай це було ім’я святого, на іменини якого народилася дитина.

Святих було не дуже багато, тому список імен обмежувався стандартним набором — так в Україні з’явилися імена Олексій, Іван, Петро, Михайло. В одному селі могло налічуватися декілька Іванів, тож виникла потреба розрізняти дітей за іменем батька. 

— Батька шанували, знали, і так з’явилося ім’я по батькові. У літописах імена по батькові на -іч, -ович, -євич вживали навіть частіше, ніж імена. У Плачі Ярославни зі Слова о полку Ігоревім немає і згадки про те, що Ярославну звали Єфросинія, — пояснює науковиця.

Тобто ствердження, що по-батькові — ініціатив росіян є хибним, адже воно з’явилося ще задовго до заснування Москви. 

Олександр Скопненко додає, що в князівську добу, а згодом і у Великому князівстві Литовському імена по батькові поступово поширилися серед української шляхти й дійшли до селян.

Читати на тему

Змінила ПІБ та стала “по матері”. Чи можна змінити по батькові в Україні — історія юної українки

Розповідаємо, хто та у якому віці може змінити по батькові в Україні.

Як Росія вплинула на функціонування патронімів

Після ліквідації Київської Русі звичаї щодо імен та по-батькові різнилися за приналежністю земель до тієї чи іншої держави. Козаки — не лише шляхта, а і міщанство, селяни — використовували імена по батькові. Але загалом у Речі Посполитій не було цієї традиції, тому в XVIII столітті імена по батькові почали занепадати.

Українська шляхта почала зраджувати старі звичаї й вживати польське звернення пан, пані, писав про польський період у 1946 році в газеті Радянський Львів журналіст Володимир Островський.

Згодом за прикладом шляхтичів ремісники та купці також стали вживати це звернення. У Росії, під владою якої частина України жила кілька століть, селянам забороняли мати імена по батькові.

Коли Хмельницький писав листи до московського царя, їх часто виправляли, тому що форму по батькові можна було використовувати тільки за дозволом царя, — каже Олександр Скопненко.

Згодом Катерина ІІ постановила, що ім’я по батькові можуть мати тільки вищі класи. У російських документах того часу селян підписували Іван Петров син, але не Іван Петрович.

Тож втративши незалежність, українці й в Росії, і в Польщі на кілька століть втратили традицію вживання імені по батькові.

У ХХ століття, коли всі землі з етнічними українцями знову об’єдналися, це дало можливість відновити прадавні українські традиції, зокрема вживання імені по батькові, вважав Володимир Островський у 1946 році.

Але українці поверталися до цього неохоче. У листах Коцюбинського, Старицького, Панаса Мирного, Нечуя-Левицького, багатьох інших відомих людей на межі ХІХ і ХХ століть можна знайти звертання на ім’я по батькові.

Однак багато інших українських інтелектуалів росли з розумінням, що повинні зберегти свою мову і традиції, а їхні батьки, їхні діди імен по батькові не мали, пояснює Олександр Скопненко.

Словник редакції Бориса Грінченка 1907-1910 року має дві титульні сторінки. На українській було ім’я та прізвище укладача, на російській — ім’я, прізвище та по батькові. Так Грінченко дав зрозуміти, що традиція імені по-батькові для нього не зовсім українська.

Представники Розстріляного відродження Юрій Яновський, Микола Хвильовий і Микола Куліш теж вважали вживання імені по-батькові нетрадиційним.

А Леся Українка в одному своєму листі писала: “Вельмишановна пані товаришко! Не зову Вас на ймення — “отчество”, бо, правду кажучи, “отчества” Вашого якось я не знаю, та й не дуже люблю сей чуженародний звичай величання”.

Проте мовознавець, історик і лексикограф Іван Огієнко писав в 1958 році, що думка про те, ніби імена по батькові — це “московський вплив”, є історично неправильною. Це засвідчить кожен літопис, написаний до початку московського впливу на Україну, аргументував вчений.

— Простий народ, звичайно, зве один одного тільки по імені, але осіб поважних зве ще й по батькові, — і це не з якогось московського впливу, а суто за власною традицією, що живе в нас уже над тисячу літ, — писав Огієнко.

Відмова від по-батькові — суперечки часів Незалежності

Вже в 90-х роках минулого століття вчені відновили суперечки з цього приводу. Етнографи казали, що треба відмовитися від імені по батькові, і частково вживання цих назв почало звужуватися.

Але тоді виникає питання, як шанобливо звертатися до інших людей. Звертання товариш, попри своє перше доброзичливе значення “друг”, залишилося в минулому через асоціацію з комуністами, а українське “добродій” не прижилося, кажуть мовознавці.

Докторка філологічних наук Лариса Масенко каже, що хотіла поширювати звертання пан-пані. Але коли в ефірі радіо у 90-х вона звернулася до слухачів “шановне панство”, їй надійшло багато обурених відгуків у відповідь. 

— Було поширене хибне сприйняття, що називати когось пан чи пані – це якось “по-панськи”, а в українців, які виростали під російським впливом, були ще й неприємні асоціації з часами кріпацтва та панщини, — пояснює вона. 

Відмова від по-батькові стає більш помітною, адже тепер все частіше навіть в університетах до викладачів звертаються без патроніму, а використовуючи форму пан або пані. Так само це правило впроваджують й деякі школи та дитячі садки.

Однак вихователька з Волинської області розповіла BBC, що в їхньому садку дітей вчать звертатися до старших на ім’я по-батькові. 

— Діти як губка — чують, що одна вихователька каже на іншу просто Марічка чи просто Іванівна і собі так починають викрикувати. Так діти втрачають дистанцію, — пояснює вона. 

На ім’я по-батькові досі часто звертаються в банках, офіційних установах, лікарнях. Останнім часом форму патронім не використовують, звертаючись до керівництва, каже мовознавиця Лариса Масенко. Хоч для працівників це не завжди звично.

Коли мовознавці говорять про тренд відмовлятися від по батькові, у них змішані відчуття. Олександр Скопченко вважає це іронією долі: росіяни взяли собі українську традицію, потім нав’язали її українцям, і через це ми хочемо від неї відмовитися.

Під час цих суперечок українці часто помилково вважають, що імені по-батькові немає у ЄС. Але іспанці у своєму повному імені мають як ім’я матері, так і батька. А ісландці не мають прізвищ — тільки ім’я матері чи батька плюс закінчення “сон” (син) чи “доттір” (донька).

— Чому ми повинні дарувати свою традицію росіянам? Ми навпаки маємо боротися за своє і доводити, що це історично і глибинно наше, — каже Ірина Єфименко, кандидатка філологічних наук з Інституту української мови.

Однак за останні декілька років все, що хоч якось пов’язано з Росією, відчувається чимось ворожим. Тож через це відмова від по-батькові точно стане цілковитою років за 50, вважає Олександр. 

А Лариса Масенко звертає увагу на те, що через війну багато українців переїхали в західні регіони чи жили в Польщі, тому звертання пан та пані може поширитися ще більше.

Іншою звичною практикою останніх років є те, що жінки залишають своє прізвище після одруження. Чому це стало таким популярним ми розповідали в матеріалі. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.