Війна змінює міста до невпізнаваності, руйнує цілі будівлі та чиїсь життя. Колись звичні будні перетворились на чергу з випробувань, які потрібно пройти, щоб вижити у світі, де існують бойові дії, вибухи, сирені, катівні.
Усі ці нещастя, що принесли на нашу землю окупанти, тепер впливають не лише на кожного особисто, але й на все суспільство загалом. Навіть після перемоги чимало невирішених питань залишиться. І з ними доведеться розбиратись як кожному громадянину особисто, так і цілим міністерствам.
Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович в ексклюзивному інтерв’ю для Вікон розповіла про своє бачення розв’язання проблеми неоціненних втрат країни через війну, майбутніх зарплат та пенсій українців, а також про перспективи України.
— Сьогодні питання з регулювання усіх трудових відносин перенесено з Міністерства соціальної політики до Міністерства економіки. Це стало більше їхньою профільною політикою.
Вже багато реалізовано різних проектів та законопроектів, які лібералізують врегулювання трудових відносин. Разом з тим у рамках соціальної політики залишається питання інклюзивної зайнятості, тобто підтримки зайнятості осіб з інвалідністю, підтримки зайнятості малозабезпечених осіб — усіх тих, хто потребує додаткового захисту.
Ми зараз опрацьовуємо в робочій групі та вже по-суті маємо на фінальній версії законопроект, який повністю змінює механізм підтримки працевлаштування людей з інвалідністю.
Він відходить від каральних функцій — таких як встановлення квоти і санкції до роботодавців за її недотримання, та йде у напрямку до позитивного регулювання.
Unsplash
Воно передбачає, що або роботодавець сплачує внесок на підтримку людей з інвалідністю, або самостійно їх працевлаштовує, або закуповує відповідну продукцію тих підприємств, що працевлаштували більше ніж 50% людей з інвалідністю.
Також у цьому законопроекті ми розширюємо поняття соціального підприємства з точки зору підприємства, яке працевлаштовує людей з інвалідністю. І будемо збільшувати кількість заходів та підтримки, щоб стимулювати роботодавців наймати на роботу людей з інвалідністю.
Ми будемо повністю забезпечувати їм супровід при працевлаштуванні — і працівнику, і роботодавцю, і колективу. А також — надавати інший комплекс соціальних послуг, щоб фактично забезпечити робочим місцем та дозволити бути економічно самостійною майже кожній людині з інвалідністю.
— Волонтерство насправді це діяльність за покликом душі, яка передбачає, що людина чинить якийсь соціальний ефект, вкладаючи туди свою працю, свій час, свої вміння та знання.
У нас наразі дещо змішане розуміння волонтерської, громадської, благодійної діяльності. Очевидно, варто було б розмежовувати ці поняття.
Разом з тим під час війни працюють всі так, як можуть. І волонтерська діяльність, яка пов’язана, наприклад, зі збором грошей, регламентується Міністерством фінансів України.
Волонтер може відкрити спеціальний рахунок, задекларувати його і кошти, зібрані на цей рахунок, не будуть оподатковуватись. Ці гроші будуть вважатися коштами, що спрямовані на волонтерську діяльність. Потім, щоправда, треба буде прозвітувати про їх використання. Це один із способів врегулювання.
Pexels
Також у нас є законодавство, яке передбачає, що волонтер, який працює в зоні бойових дій або їздить туди та отримує там травму, має право на виплати та додаткову допомогу від держави.
А загалом нам треба розпочати дискусію впорядкування волонтерства, щоб відсікати шахрайські дії, які сьогодні, на жаль, множаться під егідою волонтерства.
Моя ідея, яка була схвалена, полягає в тому, що ми мали б запровадити спільно з громадським сектором та волонтерським рухом єдину платформу. На ній будуть відображатися напрями громадської діяльності, заходи, які здійснюються громадськими організаціями, кількість залучених волонтерів та зробленої ними роботи.
Так, як це робиться в США, коли вся волонтерська діяльність чітко публічно висвітлюється, і це, по-суті, унеможливлює шахрайство в цьому напрямку.
— Безперечно, війна принесла величезні втрати, і це відобразиться на демографічній ситуації в Україні.
На сьогодні ми матимемо високий рівень безробіття і, на жаль, втратимо певну освічену категорію наших людей, які виїхали за кордон. Все це потребує комплексних заходів не тільки від Міністерства соціальної політики.
Як я вже сказала, ми в себе ініціювали розробку такої стратегії виходу з демографічної кризи. Ми напрацьовуємо її як драфт із міжнародними партнерами, а надалі будемо обговорювати з іншими міністерствами та громадським середовищем.
Це потрібно, щоб повноцінно з усіх сторін створити такі умови й механізми, які б дозволили значній частині нашого населення все-таки повернутись додому і тут продовжити розбудовувати нашу державу.
— Щодо тих рівнів заробітних плат і пенсій, які ми сьогодні отримуємо, то це залежить виключно від економіки, від тої доданої вартості, яку кожен із нас як громадянин і всі разом продукуємо.
На жаль, у нас радянський спадок відобразився і на способі формування наших економічних здобутків. Наприклад, з 13 мільйонів застрахованих осіб, тобто тих, які сплачують страхові внески для пенсії та інших платежів, приблизно половина — це люди, які отримують заробітну плату з бюджету місцевого або державного.
Тобто, на жаль, вони самостійно не генерують дохід, а є тільки користувачами вже створеного державного доходу. І тільки половина з тих 13 мільйонів створюють повноцінний новий дохід для держави, який ми надалі розподіляємо.
Тому сьогодні саме держава як апарат спрямована на те, щоб зменшити кількість задіяних в державних, місцевих, комунальних структурах громадян і вивільнення чи розподілення їх у приватний ринок. Для того, щоб ми генерували більше самостійного доходу, а не користувалися коштами державного бюджету як утриманням. Це перше.
І друге, пенсійний фонд наповнюється дуже чітко з відрахування від єдиного соціального внеску. Отже, якщо у нас люди, особливо ті, які отримують заробітну плату в конверті, продовжуватимуть це робити та сплачувати тільки мінімальні соціальні виплати, це відобразиться на наповненості пенсійного фонду та на тих коштах, які ми можемо розподілити серед наших пенсіонерів.
Ось це соціальна відповідальність кожного. Ці гроші сьогодні максимально прозоро адмініструються через пенсійний фонд, там дуже багато цифрових інструментів, щоб зрозуміти, як кошти розподіляються.
Також дуже часто закидають, що немає чесного розподілу, бо є дуже високі пенсії у вигляді грошового утримання суддів чи військовослужбовців. Звертаю увагу, що це не зовсім пенсії.
Це, скоріше, державні виплати, які держава як роботодавець дає окремим категоріям працівників для гарантування їх статусу. І ось якраз ця частина виплат повністю покривається додатковими надходженнями до пенсійного фонду з державного бюджету.
Відповідно, зібрані страхові пенсійні внески ми розподіляємо серед загальної категорії пенсіонерів, що заробляли собі на пенсію на загальних підставах по загальній формулі.
Тому закликаю всіх бути відповідальними та чесно відраховувати цей відсоток у пенсійний фонд, розуміючи що з нього ми утримуємо наших пенсіонерів та забезпечуємо їм гідну старість.
— Мені важко сказати, як зміниться професійний сегмент ринку праці, тому що це не є профільною політикою Міністерства соціальної політики. Разом з тим хочу звернути увагу, що ми як міністерство сьогодні стимулюємо розвиток сфери надання соціальних послуг.
Ми бачимо, що не вистачає соціальних працівників, тобто тих людей, які допомагатимуть іншим людям, що опинились у складних життєвих обставинах, долати такі обставини. Людей, які стануть свого роду сімейними лікарями із соціальних питань.
Сьогодні ми закликаємо і навчальні заклади готувати більше таких фахівців, і людей — йти в цю сферу, бо вона дуже затребувана. А також ми будемо думати над тим, щоб забезпечити гідний розмір оплати праці та підвищити престижність цього напряму і цих працівників.
— Короткострокова перспектива нашої держави — вижити, перемогти, подолати ризики війни, з якими стикнувся кожен. Тут ми маємо бути емпатійними одне до одного. Розуміти, що в той чи інший спосіб війна та її негативні наслідки торкнулись кожного.
Внутрішньо переміщеним особам, які потребують житло, допомогти з цим. Підтримати в іншій ситуації. Діяти на випередження, а не чекати якихось вказівок, зокрема від держави.
Така наша єдність та емпатія одне до одного якраз і буде тією відповіддю, якої ворог не чекав.
Ми розуміємо, що наш сильний спротив якраз і посилюється єдністю, волонтерством, соціальним налаштуванням і вмінням простягнути руку допомоги.
Щодо довгострокової перспективи, то це кропітка робота кожного на благо України в кожному сегменті.
Якщо ми повністю віддаватимемось своїй роботі та будемо міряти наш кожен робочий день результатом, а не просто кількістю робочих годин, то ми точно отримаємо успіх.
— Сила українців у єдності, у наших горизонтальних взаємозв’язках, креативності, можливостях гнучко мислити, у самобутності. Я б хотіла, щоб якраз ці риси та якості ми максимально в собі розвивали.
Ми можемо бути згуртовані, ми можемо мислити нестандартно, ми можемо пропонувати креативні рішення. Ми можемо бути прикладом для всієї Європи.
І мені здається, що саме зараз ми маємо сформувати такий набір цінностей співжиття в суспільстві, який став би прикладом не тільки для нашої держави, але й для всього світу.
І дійсно, українці готові пройти будь-які випробування, аби лише здобути перемогу та принести мир на свою рідну землю. Про це заявив Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на інтерв’ю зі Стівеном Кольбером у The Late Show.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!