Якби не зупинила ворожа куля, він не відступив би ні за що! Історія захисника Андрія Панченка

Він не мав бойового досвіду, але з перших днів повномасштабного вторгнення взяв до рук зброю. Андрій Панченко спершу захищав від окупантів Київщину. Тоді за сміливість та вольову вдачу побратими й дали псевдо Батя. Потім боєць поїхав у справжнє пекло — під Бахмут. 

Робив усе задля перемоги

За рік війни хлопець став командиром взводу батальйону Сармат. Разом із побратимами брав участь у найзапекліших боях, дістав три тяжких поранення і був певен, що зробить усе задля нашої перемоги. Але 3 серпня життя Баті обірвала ворожа снайперська куля.

Кохана Андрія Дарина розповідає, що він щодня записував їй відео. Пара познайомилася вже під час війни, а за три місяці боєць зробив дівчині пропозицію. 

Одного дня в слухавці Дарина почула не голос коханого. Їй повідомили, що чоловік загинув.

Це була для мене дикість, бо я ж з ним щойно говорила, — ділиться Дарина.

Читати на тему

Вивів із повної облоги Ізюма свою роту та інші підрозділи бригади: історія Героя України Дениса Макаровського

Історія Героя України Дениса Макаровського, що вивів з облоги міста Ізюм свою роту та інші підрозділи бригади

Навіть після поранень повертався у бій

Андрія Панченка на Донеччині 3 серпня убив ворожий снайпер. До того чоловік також зазнавав поранень, та попри все, повертався у бій. 

— На них скидають з дрона міну, він її відбиває ногою, а вона розривається. Він врятував так двох людей від тяжких поранень, — говорить брат загиблого Олександр Панченко.

Командир взводу батальйону Сармат неодноразово був в ефірі загальнонаціонального марафону, розповідав про ситуацію на фронті та часто ділився просто історіями війни, бо знав — це важливо українцям.

Він рідко приїздив додому, бо говорив, що мусить бути поруч з побратимами до останнього.

Він говорив таку фразу: “Я цю війну розпочав, я її закінчу”, — говорить Олександр Панченко.

Дружина Андрія Панченка каже, що він любив життя, був впевнений у собі та завжди перший. Але останні тижні бійцю було надто важко.

— Ніколи не дозволяв собі таку емоцію — слабкість. Завжди посміхався, всім передавав любов до життя, просто останні дні дійсно з ним щось відбувалося.

Бо йшли найкращі, його друзі. Чим більше йшло хлопців, тим було складніше, — міркує Дарина.

В Андрія залишилася маленька донечка, він говорив, що саме заради майбутнього дітей треба завершити цю війну перемогою.  

Зараз рідні хочуть, щоб Андрієві надали звання героя України посмертно. Для цього збирають документи про бойові досягнення і створять петицію до президента. Знають, якби Батю не зупинила б ворожа снайперська куля, він не відступив би ні за що і боронив би країну до нашої перемоги.

Ми маємо пам’ятати героїв, які віддали своє життя за свободу України. Раніше ми розповідали історію загиблого військового Андрія Воробкала.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.