Для головного сержанта взводу розвідки бригади Рубіж Іллі Жеведя повномасштабна війна розпочалася з чергової ротації до Луганської області.
— Там зустріли цю орду. Різні почуття були. Страху не було, була радість, адже нарешті ми даватимемо їм прочухана, — говорить Ілля. Чоловік на війні з 2015 року.
Розраховували на місяць витримки
Каже, тоді думали, що протримаються від сили місяць.
Місяць, і ми перемолимося у цій м’ясорубці війни. Але пощастило, що досі живий. Планую відновитися й далі воювати.
Під час штурмових дій, при висуванні на позиції ворога у “сірій зоні” він стрибнув в окоп, в якому була протипіхотна міна. Ілля отримав травму стопи. Але противника вдалося відбити, позиції посунули.
Він зізнається, що для нього страх на війні — втрата побратимів.
— Ти усвідомлюєш, що більше не почуєш їхнього голосу, жартів, не поспілкуєшся з ними. Моментом через це було страшно, але це швидко минало, бо була велика інтенсивність бойових дій, — говорить головний сержант.
Ілля переконаний, що “плакати” потрібно після перемоги. Зараз для головного сержанта найважливіше відновитися та далі продовжувати виганяти ворога з нашої землі.
У кожному бою військові ризикують власним життям, адже не можна передбачити, куди влучить ворог. Раніше ми розповідали історію військового на псевдо Санчо, який вижив під час шквального обстрілу.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!