Страху не було, була радість: боєць Гвардії наступу про перші емоції на передовій та жагу перемоги

Для головного сержанта взводу розвідки бригади Рубіж Іллі Жеведя повномасштабна війна розпочалася з чергової ротації до Луганської області. 

— Там зустріли цю орду. Різні почуття були. Страху не було, була радість, адже нарешті ми даватимемо їм прочухана, — говорить Ілля. Чоловік на війні з 2015 року. 

Розраховували на місяць витримки

Каже, тоді думали, що протримаються від сили місяць.

Місяць, і ми перемолимося у цій м’ясорубці війни. Але пощастило, що досі живий. Планую відновитися й далі воювати. 

Під час штурмових дій, при висуванні на позиції ворога у “сірій зоні” він стрибнув в окоп, в якому була протипіхотна міна. Ілля отримав травму стопи. Але противника вдалося відбити, позиції посунули.

Читати на тему

Щоб вижити й рятувати інших, доводиться жити за законами війни: історія військового медика Івана Мелеця

Військовий медик розповів, як працює у польовому шпиталі.

Він зізнається, що для нього страх на війні — втрата побратимів. 

— Ти усвідомлюєш, що більше не почуєш їхнього голосу, жартів, не поспілкуєшся з ними. Моментом через це було страшно, але це швидко минало, бо була велика інтенсивність бойових дій, — говорить головний сержант.

Ілля переконаний, що “плакати” потрібно після перемоги. Зараз для головного сержанта найважливіше відновитися та далі продовжувати виганяти ворога з нашої землі.

У кожному бою військові ризикують власним життям, адже не можна передбачити, куди влучить ворог. Раніше ми розповідали історію військового на псевдо Санчо, який вижив під час шквального обстрілу.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.