Вони збирають мільйони гривень для армії, плетуть найтепліші шкарпетки воїнам, роблять маскувальні сітки, готують сухі борщі й першими вирушають до деокупованих населених пунктів, щоб довезти людям усе необхідне.
Це — українські волонтери. За рік повномасштабної війни в Україні слово “допомога” стало головним в українському лексиконі.
За різними соцдослідженнями, 90% українців так чи інакше підтримували волонтерський рух. Допомагали всі — і дорослі, і діти, і люди старшого віку, незалежно від професії та своїх можливостей.
Найстрашніше для мене – це сидіти, і просто із серії, чекати, коли воно гупне — і ти помреш, — каже волонтерка Валерія.
З початком повномасштабного вторгнення вона підвозила людей, збирала у різних куточках столиці продукти й ліки в одних та доставляла усе це іншим — маломобільним, хворим, стареньким.
І це лише з історій десятків, сотень і тисяч людей України та світу, що стали надійним тилом для оборонців чи порятунком для тих, хто втратив геть усе.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про те, як іноземці з 20 країн світу пригощають переселенців смакотою.