120 днів у блокадному Маріуполі вдалося протриматися подружжю Сладкових. У рідному місті Марія та Олександр мали власну творчу студію. Писали сценарії та вірші.
Їм вдалося вижити під обстрілами та вирватися з окупації. Нині вони оселились у Павлограді на Дніпропетровщині. Але постійно відвідують хаби для переселенців-маріупольців по всій країні, де стали мотиваторами для своїх земляків. Нещодавно відвідали такий в Івано-Франківську.
— Коли літаки почали більш активно скидати бомби на місто, я взяла чоловіка за руку і спитала: “Що нам робити?” — згадує Марія. Те, що їм вдалося вижити під такими бомбардуваннями, подружжя називає дивом.
Вони весь час ховалися між стінами власної квартири, поки чоловіка не поранило уламком ворожого снаряду. У нього почалася кровотеча.
— Лікарів немає, ліків немає, всі ховаються. Олександр ходити не може, я його не понесу, милиць теж не було, — ділиться жінка.
Завдяки волонтерам Олександр потрапив до лікарні. Після того як отримав медичну допомогу, пішов додому, бо не міг залишити саму свою дружину.
Я сховалася у шафу, бо почула, як хтось відкриває двері. Я ж думала чоловік залишиться в лікарні, — розповідає Марія.
Наступного дня їм допомогли перейти в бомбосховище. Там з десятками містян прожили десять днів, поки окупанти не почали з танків стріляти по будівлі. Зайнялася пожежа. Увесь час Марія не випускала з рук ікону. Подружжя вибралося й повернулося до своєї квартири. Маріуполь уже був окупований та мертвий.
Подружжя має творчу студію, Марія пише вірші та п’єси, а чоловік — звукорежисер. Виїхати з окупованого Маріуполя наважилися, коли по українському радіо почули вірш Марії про Маріуполь, який читала дитина. Тоді у місті вже почалися зачистки.
Сладкови виїхали завдяки знайомим з Дніпра. Їхали об’їзними дорогами, подолали 50 блокпостів, поки доїхали до Василівки. Потім Олександр та Марія оселилися в Павлограді. Зараз з лекціями та майстеркласами навідують земляків по всій країні.
— Усе можна відбудувати, партнери нам допоможуть. Але як відбудувати душі, серця, мізки? Тут потрібна наша робота, якась позитивна арттерапія, — міркує Марія.
На окупованих територіях люди проживають найстрашніші моменти життя. Найбільше страждають діти, тому влада просить евакуюватися звідти, хоча б задля їхньої безпеки. Раніше ми розповідали історію родини з Чорноморська про евакуацію та життя в окупації.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!