Вони заслуговують на життя! Історія захисника Маріуполя, який вже другий день народження зустрічає у полоні

Щоразу, коли Україні вдається повернути з полону наших людей, ми радіємо — мовляв: нарешті, наші вдома! Та за мить приходить усвідомлення: не всі. 

Важко уявити, що переживають матері, чиї сини перебувають у жахливих умовах російського полону. Переселенка із Запорізької області Олена знає про цей стан не з чуток, бо сама вже понад рік чекає єдиного сина Андрія.

Її Андрій на війні з 2015 року — пішов добровольцем. Під час повномасштабного вторгнення вже бився за Маріуполь. Там із сотнями побратимів тримав оборону на Азовсталі та разом з усіма військовими виконав наказ залишити завод та здатися в полон.

Рідний дім Олени нині в окупації, тож жінка винаймає кімнату у Вінниці: збирає документи, їздить по усіх міністерствах, аби прискорити звільнення її сина.

— Він максимально відгороджував мене від усієї правди, яка коїлася в Маріуполі. Знав, що я буду переживати, — розповідає Олена.

Жінка пригадує: знала про домовленість, що захисників Маріуполя візьмуть у полон та повезуть до Оленівки, але тривати це мало не більше, ніж півроку.

Він потрапив у ту групу людей, яких заставляли ексгумувати могили. В Оленівці він робив ці роботи. 

Тепер захисник перебуває у колонії на території РФ. У якій саме — мати не знає. Лише каже: хлопці та її син заслуговують на життя і те, аби про них пам’ятали.

Читати на тему

У полоні йому ампутували обидві руки, але не вбили силу духу. Історія українського захисника Бахмута

Як військовий пережив ампутацію обох рук у російському полоні.

Раніше ми розповідали тобі, як генпрокурор України схарактеризував умови перебування українців у полоні РФ.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.