У Бахмуті — одній із найгарячіших точок на фронті, досі лишається близько 6000 цивільних. З них 200 — це діти, яким у прифронтовому місті точно не місце, певнять правоохоронці.
Керівник поліції Донецької області Руслан Осипенко зазначає, що місяць тому в місті було близько 12 000 людей та понад 300 дітей.
Щодня витримуючи нещадні атаки російських військ, українські захисники відбивають штурми Бахмута, місто-фортеця тримається. Однак життя, як ми звикли його собі уявляти, тут вже не існує. Люди вимушені постійно мешкати у підвалах, без води, опалення та світло.
Тому мирних мешканців вкотре закликають евакуюватися з Бахмута, адже ворог постійно гатить по місту й не полишає спроб штурмувати його околиці.
Тим, хто самотужки виїхати не в змозі, допомагає Білий янгол. Команда поліцейських, які вивозять цивільних з гарячих точок, поділилася кадрами однієї з останніх евакуацій, завдяки якій мати нарешті обняла доньку, яку не бачила півроку.
Спочатку їм довелося вмовляти батька дівчинки, який не планує сам виїжджати з міста. Поки тривала розмова, почало вибухати десь зовсім недалеко.
Начальниця відділу комунікації ГУНП в Донецькій області Олександра Гаврилко розповідає, що здебільшого час забирають саме вмовляння людей виїхати. Часто доводиться залучати свої вміння, щоб переконати ту чи іншу людину.
Інспектор з комунікації Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області Павло Дяченко розповідає, що перше, що спитав — коли дівчинка бачила якісь блага.
Звичайні, як помити голову чи сходити до вбиральні нормально. Це такий психологічний підхід.
І Оксана таки погодилась виїхати до мами у Костянтинівку. Це теж на Донеччині, але більш безпечне місто, ніж прифронтовий Бахмут.
У Костянтинівці ж на Оксану вже чекала мама. Вони не бачились півроку. Матір дякувала поліцейським, які у відповідь сказали, що це їхня робота.
Чергова успішна евакуація. Можна вже сказати, видохнули! Працюємо на результат.
Настільки ж пекельним напрямком як Бахмут, здається, зовсім нещодавно був Маріуполь. І так само, поки тривали бої, евакуація була необхідна як місцевим жителям, так і військовим. У цьому всім допомагав Олександр Морський. Читай історію моряка-прикордонника про війну та полон.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!