Україна ще влітку отримала статус кандидата на членство в ЄС. Проте, щоб повноцінно приєднатися до Європейського Союзу, країна має провести низку реформ. Однією з умов є зміна закону Про медіа, який Верховна Рада ухвалила у вівторок, 13 грудня. Про це й розповімо далі в матеріалі.
Востаннє зміни до закону Про телебачення та радіомовлення були внесені у 2004 році. Тож фактично ЗМІ регулювалися законодавством ще 1990-х років. Проте зараз усе змінилося, з’явилося багато онлайн-медіа, діяльність яких теж потрібно регулювати.
Тож закон створений для нової реальності інформаційного простору й покликаний врегулювати діяльність інтернет-ЗМІ. Він має внормувати ситуацію на медійному ринку та синхронізувати його з реаліями ЗМІ 21 сторіччя.
Новий документ враховує такі поняття, як онлайн-медіа, YouTube, соцмережі.
Оскільки фахівці побоюються нових змін через можливу цензуру, можна побачити дещо різку критику нових норм. Але для розроблення положень були проведені консультації з європейськими фахівцями, тож норми адаптовані до європейських стандартів і воєнного стану.
У Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення наголошують: усім зареєстрованим онлайн-ЗМІ, які дотримуються законів, хвилюватися не варто. Обов’язковою реєстрація для всіх інтернет-медіа не буде. Але й називатися журналістами та розраховувати на державний захист представники таких ЗМІ не зможуть.
Зареєстрованих блогерів теж можуть прирівняти у правах до журналістів, тож вони зможуть акредитуватися на важливі події.
Але у такому разі муситимуть чітко дотримуватися законодавства, особливо розповідаючи про війну.
Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук пояснила під час телемарафону, що новий закон має забезпечити конкурентний медіаринок з чіткими правилами для всіх.
Крім цього, він надасть незалежному регулятору — Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення — повноваження швидко реагувати на порушення.
Законопроект загалом регулює галузеві питання, але вперше в ньому з’явилися обмеження, пов’язані зі збройною агресією та діяльністю медіаколаборантів.
Також він передбачає відповідальність за приниження української мови.
— Законопроект врегульовує питання мови й навіть прискорює питання квоти. Передбачає відповідальність за приниження державної мови, зокрема, в медіа. Якщо якесь ЗМІ принижує українську мову, то матиме покарання.
Сподіваюся, це буде розширювати присутність української мови до 100%, — сказав нардеп від Голосу Ярослав Железняк.
Верховна рада у 13 грудня ухвалила законопроєкт Про медіа. Про це повідомив Ярослав Железняк.
А у першому читанні його схвалили ще 30 серпня.
Це один із семи кроків, які необхідні для початку переговорів про вступ України до ЄС.
Ми не лише маємо ухвалити законодавство до директиви медіа, а й зменшити приватний вплив на них і забезпечити незалежного регулятора, можливість сильного регулятора на ринку, — напередодні говорила Євгенія Кравчук.
Ярослав Железняк також зазначав, що парламентарі дійдуть згоди щодо нового закону Про медіа у фінальному читанні.
— Мені здається, що до другого читання знайдемо компроміс. У нас була надзвичайно велика кількість часу (три тижні) на подавання правок. Зараз комітет їх відпрацьовує, зокрема і з послом ЄС, з віце-прем’єркою з питань євроінтеграції проводяться постійні консультації, — підсумував напередодні прийняття закону він.
Раніше ми розповідали про інші реформи для вступу в ЄС та які успіхи вже є зараз.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!