Харківщина продовжує залишатись під прицільним вогнем ворога. Лише вчора зранку, 10 лютого, у Харкові було восьмеро поранених внаслідок ракетної атаки. Двоє з них — у тяжкому стані в лікарні.
О четвертій годині окупанти за 12 хвилин випустили 12 ракет, що летіло в електро- та теплоцентралі у самому Харкові та у Чугуївському районі.
А вдень окупанти обстріляли один з обʼєктів критичної інфраструктури, усі постраждалі — чоловіки віком від 39 до 57 років.
Через обстріл у Харкові без світла залишилися 150 тисяч людей. Майже у всіх районах почалися попереджувальні відключення електроенергії, аби зменшити навантаження на систему. Без опалення опинилися близько тисячі будинків.
Одразу після ранкового обстрілу 10 лютого, близько о п’ятій ранку комунальники стали до ремонтних робіт. Та у деяких районах і ввечері залишались проблеми з водою та теплом. У харківській підземці збільшили інтервали руху до 20 хвилин.
Втім не лише ракетами обстрілюють окупанти зараз Харківщину. На лінії фронту Росія використовує усе можливе озброєння. Активні бойові дії тривають під Куп’янськом та Дворічною. Нині там гаряче, противник зосереджує сили та намагається прорвати оборону.
Крім цього, із Купʼянського та Вовчанського районів, які після деокупації Росія обстрілює нещадно, триває евакуація. Останній тиждень, кажуть волонтери, кількість заявок значно зросла.
Ті, хто ще вчора категорично відмовлявся залишати домівки, тепер не мають вибору. Після того, як російські набої руйнують їхні хати, люди поспіхом збирають речі і, так само під обстрілами, сідають у волонтерські буси.
Навпростець від Куп’янська до Дворічної вже проїхати складно, але люди чекають. Тому волонтерам доводиться їхати не напряму, оскільки так окупанти одразу їх помітять та почнуть обстріл.
Сам населений пункт Дворічна вже майже лінія фронту, де щодня росіяни знищують по кілька хат. Магазини та адмінбудівлі зруйновано, пошта не працює, а світла, газу, води та зв’язку немає.
Попри це волонтери досі стикаються з категоричними відмовами місцевих мешканців виїжджати. Тому наразі у громаді залишається близько двох тисяч осіб, з них 132 — діти.
Обстріли у нас щодня. Вони просто вкривають без перестанку. Ми не розуміємо їхньої мети. Єдине, що ми думаємо — це просто стерти нас з лиця землі, — говорить селищна голова Дворічної Галина Турбаба.
На щастя, деяких цивільних все ж таки вдається вивезти. Проте досить часто більш переконливими виявляються не слова волонтерів, а ворожі ракети та знищені ними будинки.
Також волонтерів на шляху порятунку чекають інші виклики, як пошуки потрібної адреси без вказників, зв’язку та навігації. Крім того, потім люди можуть бути у погребі і не чути, як їх кличуть рятівники.
Та коли вдається усіх забрати на евакуацію, залишається тільки швидко рухатись вулицями населеного пункту, адже прилетіти ворожий снаряд може будь-якої миті. Після евакуації усіх врятованих волонтери розселяють у Харкові в гуртожитки.
Продовжується евакуація й з найгарячішої точки на карті бойових дій. Читай, як із Бахмута вивезли жінку на восьмому місяці вагітності та її донечку.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!