Не “чмоні” й не “ваньки”. Чи справді ворог голий та босий та чим шкодить применшення здатностей росіян

На початку повномасштабного вторгнення військ РФ до України наше суспільство було як ніколи раніше консолідоване та спільне у своїй меті не дати росіянам захопити столицю й інші українські міста. На подив і ворога, і всього світу, ми не злякалися у кількадесят разів більшої армії, її збройного потенціалу та головної риси російської армії — воювати без жодних правил, жорстоко та холоднокровно.

Наступним шоком для країн-союзників, що ще вагалися — чи варто надавати допомогу країні, що у рази менша за свого ворога, — стали ганебні поразки “другої армії у світі”. Після невдалого замаху на столицю, російські збройні сили позаяк стали другими — з кінця. 

Однак, не применшуючи сили, відваги, розуму та простої патріотичної упертості українських військових, чимало яких стали ними уже вранці 24 лютого 2022 року, ми також маємо розуміти: тоді ворог, засліплений власною ж пропагандою, “окреслив свій потенціал коричневими лініями” ще й тому, що кинув на війну не всі сили.

Так, РФ прогнила через корупцію, особливо в силових та збройних структурах, через що окупанти подекуди не мають навіть військового взуття чи бронежилета. Так, поширено росіян кидають на штурм непідготовлених, звідки й пішли вислови про “гарматне мʼясо”. І, звісно, так, росіяни воюють не технологіями, а масою: йдуть на штурм по трупах побратимів, неначе десь позаду їх друкує 3D-принтер. 

Та чи справді означає це, що ворог — голий-босий? Що окрім автівки часів Другої світової війни у них нічого немає? Насправді ні. І гостро ця тема постала в українському суспільстві саме після того, як минуло трохи більше як рік від початку нової великої фази війни. Пройшло ще трохи часу, коли шуму наробило відео волонтерки Тетяни Скоропляс в її Instagram. 

У дописі дівчина розповідає, що насправді армія Росії отримує належну допомогу від тамтешніх волонтерок (які, до речі, родом з української Донеччини та вважають себе вихідцями з так званої “ДНР”). Російські волонтерки налагодили виробництво та постачання на фронт окупантам FPV-дронів, військової форми та амуніції, аптечок, рацій, тепловізорів, антидронових рушниць тощо.

На меті українка Тетяна Скоропляс мала показати українцям, чому так необхідно донатити нашим волонтерам та всіляко допомагати ЗСУ. Під дописом розгорілися суперечки: мовляв, нехай спочатку влада почне допомагати, а такі відео насправді демотивують, а не навпаки.

Звісно, думок може бути багато, однак правда тут одна: не варто недооцінювати ворога, хоч би якими шляхами насправді окупанти отримували допомогу — від волонтерів, влади чи російських бізнесів. Адже такі наративи роблять українському народові кілька бід одночасно, і ось чому:

• якщо читати та думати, що російська армія — незабезпечена, бідна, ненавчена та неорганізована — тоді виникає запитання, для чого допомагати українським збройним силам;
• недооцінка потенціалу армії РФ негативно відзначається на обороноздатності українського війська;
• між цивільними та військовими виникають конфлікти — доки перші вважають, що війна уже практично виграна, інші бачать реальну ситуацію на фронті;
• від завищених очікувань українці болюче сприймають повільний контрнаступ, успіх у, на їхню думку, незначних військових операціях;
• таке викривлене бачення породжує відсутність потреби слідкувати за актуальною ситуацією, війна стає фоном для цивільних, а не ключовою подією;
• чим менше допомоги нашим військам — тим краща лінія оборони та потенціал наступальних військ ворога;
• високі очікування від ЗСУ та висміювання окупантів відриває українців від реальності, ми не готові сприймати поширені думки військових, що війна може тривати ще вісім-десять років;
• слова про “два-три тижні” вселяють надію в українців, які вже втомилися від війни, чим можуть вдало користуватися популісти;
• висміювання росіян стає ключовою темою серед ЗМІ, інфлюенсерів та політиків, формується неправдиве інформаційне поле, а відтак — шкідлива пропаганда.

Командир 2 штурмового батальйону 3 ОШБр Дмитро Кухарчук в інтервʼю Ukrainian Witness зазначав: якщо представники української влади, що мають авторитет у суспільстві, “перестараються” із заспокоєнням українців, цивільні розслабляться й перестануть допомагати власному війську.

Я розумію, для чого це робиться — щоб економіка функціонувала, щоб люди себе почували більш-менш комфортно. Але головне з цим не “переборщити”, бо люди повністю розслабляться, — каже військовий.

То чи насправді російські “ваньки” — немічні та кинуті на поталу українських степів, чи все-таки Росія готова до тривалої та виснажливої війни в довгу, а українцям варто зібрати всі сили та зʼєднати їх у бустерний відсіч окупантам — розбираємо далі.

---

Міф 1: російська армія — слабка та неорганізована

Протягом багатьох десятків років Росія працювала на сприйняття свого образу у світі. Так, РФ та її очільника боялися та навіть поважали у Європі, Азії та США. Ваги на світовому ринзі Росії додавав і ядерний арсенал. 

Однак повна поразка бліцкригу Росії зняла пелену з очей багатьом лідерам світу сильних: окупанти заїздили до України на старій техніці, без запасу палива, їжі та навіть боєприпасів. Загарбники не забули прихопити святкову форму на парад, однак не взяли до уваги те, що українці не збиралися здаватися в окупацію Росії.

Чи були українці сильними та рішучими — так, і є зараз. Чи були окупанти непідготовленими належним чином — однозначно. Складалося враження, що росіяни просто не могли уявити інакшого розвитку подій, окрім як зустрічі з фанфарами, квіти, хліб і так далі.

Але нині вже перевалило за 600 днів великої війни. Чи досі окупанти вірять у швидку перемогу? Ні. Вони мудрішають і готуються до тривалого бою.

Про це неодноразово говорять і самі військові. Наприклад, командир бойової групи К2 Кирило Верес в інтервʼю Ukrainian Witness описує росіян як сильних, хоч і обділених розумом.

— Вони сильні, хоч і дурні. Тому ніколи не можна недооцінювати ворога, ніколи. (…) Називайте як хочете (“чмобікі”, “ванька-встанька” — ред.). І я їх так деколи в жарт можу назвати, але я ніколи не казав, що вони слабкі. Якби вони були такими… вони ж майже дійшли до Києва.

Навіть якби в мене була така кількість особового складу, я б не дозволив собі такі атаки робити, — казав Верес.

Міф 2: армія РФ покинута на поталу долі й не забезпечується

Можливо, зараз ти прочитаєш дещо шокуючу для тебе інформацію — однак насправді росіяни організували кілька благодійних фондів, що допомагають армії РФ у війні в Україні.

Так, один із провідних та найбільших благодійних фондів на території РФ Своих не бросаем всіляко допомагає російським армійцям, про що й пише на своїй сторінці.

— Діяльність фонду спрямована на надання всебічної допомоги військовослужбовцям військових частин та підрозділів, мобілізованим громадянам, їхнім рідним та близьким, у тому числі допомога у реабілітації військовослужбовців, — йдеться на сайті російського БФ.

Окрім цього, існують також й регіональні благодійні організації, як от Москва своих не бросает — її заснувала мати вже загиблого російського окупанта, що воював на українській Харківщині. Жінка та її фонд закуповують не лише провізію для окупантів, а й амуніцію.

Окрім того, нещодавно мережею Х ширилися новини з цьогорічної виставки російської зброї та амуніції для військових. Серед усього українців здивували нові розробки костюмів для окупантів з кодовою назвою Тритон. 

Позаду манекена прилаштована чудернацька, на перший погляд, рамка. Насправді ж костюм оснащений модулями придушення ЛПД-801 (1,6 ГГц, 2,4 ГГц, 5,8 ГГц), модулями придушення ЛГШ-608 (800 МГц), ЛГШ-609 (900 МГц) для захисту не тільки солдата, але й цілого підрозділу, від безпілотників FPV і комерційних БПЛА.

Ми не можемо вважати, що ці костюми є справді ефективними, так само як і не можемо стверджувати, що були проведені відповідні випробування. Однак те, що росіяни вже створюють такі прототипи, говорить про плани окупантів підготовки до довготривалої війни.

????????Russia’s PPSh Lab Exhibits Wearable Triton CUAS Suit.

PPSh Lab, a Russian development company, has unveiled a wearable “Triton” Counter-Unmanned Aerial System (CUAS) suit. The suit is equipped with an LPD-801 suppressor (1.6 GHz, 2.4 GHz, 5.8 GHz), LGSh-608 (800 MHz), and… pic.twitter.com/7N3gwT3QI1

— Intel Drop (@IntelDrop_) October 14, 2023

Читати на тему

Зеленський в інтерв’ю Time: Ніхто так не вірить у нашу перемогу, як я

Володимир Зеленський поділився, що отримувати допомогу не лише для перемоги, але й просто для того, щоб тримати лінію фронту, стає все тяжче.

Міф 3: росіян не готують до війни

Через великі втрати російського особового складу та їхньої техніки, складається враження, що їх зовсім не готують до бойових зіткнень. Частково так і справді відбувається: про те, що вчорашніх цивільних росіян без підготовки вже сьогодні відправляють на передову заявляло й Міноборони Великої Британії ще на початку грудня минулого року.

Те ж саме говорить й нещодавній звіт Інституту вивчення війни (ISW): під час штурму Авдіївки російські загони піхоти за кілька днів втрачають від 40% до 70% особового складу.

Однак, для багатьох вже стало очевидним й те, що попри відверто варварські методи наступу та ведення війни, росіяни цілком усвідомлюють важливість ведення війни роботизованими системами. Зокрема, йдеться про дрони та їхнє керування. 

Вчаться цього на симуляторах FPV-дронів. Цілком очевидно, що окупанти підійшли до підготовки серйозно.

Тим часом на болотах системно вчаться на симуляторах FPV.

Коли ми лише думаємо та раком боком якось збираємо геймерське залізяччя для симуляторів – піd@ри до цього питання підійшли системно. https://t.co/DCrJ1T7lGH

— ???????? Збройні Мізки України ☢️ (@lUkraineLibre) October 16, 2023

Міф 4: у Росії ось-ось закінчиться зброя

Цей міф активно ширився інформаційним простором українців ще з минулої осені. Особливого розголосу він набрав тоді, коли численні військові експерти розмірковували, на скільки ще часу Росії вистачить її радянських запасів зброї та чи означатиме це, що війну РФ програє.

Уже зараз цілком очевидно, що РФ налагодила постачання зброї та компонентів з інших, дружніх до неї країн — Ірану зокрема. Наприклад, саме дрони-камікадзе типу Shahed 136 є продукцією Ірану.

Також варто додати, що попри санкції, що введенні цивілізованим світом проти Росії, Кремль знайшов обхідні шляхи доступу до іноземних продуктів, які використовує у війні проти України. Наприклад, влітку розвідка США повідомляла, що Китай допомагає РФ обходити санкції та, ймовірно, надає Москві технології військового та подвійного призначення для ведення війни проти України, — писали у Reuters.

Разом з тим, нещодавно в рамках зустрічі канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, останній заявив, що не буде допомагати РФ обходити санкції. Ймовірно, така заява відбулась на фоні погіршення стосунків між РФ і Казахстаном та загальною ситуацією в країнах, що входять до ОДКБ.

Однак цілком можливо, що до цієї заяви Росія могла отримувати необхідну їй продукцію як через Казахстан, так і Білорусь.

За заявою заступника начальника Головного управління розвідки Вадима Скібіцького у травні цього року, Росія зараз має можливість виробляти на місяць 25 ракет Калібр, 35 одиниць Х-101, два Кинджали та пʼять балістичних ракет 9М723 до Іскандер-М.

Міф 5: армія Росії — невмотивована 

Найбільше розмов нині ходить саме про мотивацію росіян іти на фронт та воювати. Окупанти тікають з позицій, здаються в полон — це правда, проте не про всіх. 

Адже не варто забувати, що окрім новобранців у лавах ЗС РФ є чимало професійних військових, що пройшли не одну війну. Не варто нагадувати й про Вагнер, який воював на найгарячіх напрямках в Україні.

Однак українські військові також зазначають, що росіян мотивують дечим іншим, аніж українців, аби ті пішли до армії.

Український військовослужбовець та поет Павло Вишебаба у недавньому інтервʼю Маші Єфросиніній поділився думками, чому дедалі більше росіян вступають до лав армії та йдуть на війну проти України.

Не секрет, що росіяни йдуть на війну не через високий рівень патріотизму, а через низький рівень життя. Кредити, іпотеки, неповага суспільства, проблеми у сімʼї — все це обіцяє розвʼязати вступ до армії, як говорить російська пропагандистська реклама на їхньому ТБ. 

— Я вважаю, що в нас не дуже потужна пропаганда, а ось в Росії — реально сильна. Вони збирають за місяць 200 тис. людей, вже вкотре!  І це показує ефективність їхньої пропаганди, цих роликів: “У тебе кредит, іпотека, ти програв у казино? Не проблема! Іди у військо і держава забуде про ці твої гріхи!”, — каже Павло Вишебаба.

Читати на тему

”Баби, рожайтє!”: як проходить мобілізація у Росії та чи допомагають шаманські амулети

Мобілізація по-російськи триває: “неймовірна” підготовка до фронту просто вражає.

Нам не час розслаблятися

Після прочитання цього тексту ти, можливо, відчуєш ще більшу втому, роздратування чи розгубленість. Це нормально у період, який зараз проживають українці. 

Однак ми не можемо розслабитися та думати, що нам допоможе хтось інший. Це працює подібно до того, як у ситуації, коли людина просить по допомогу: найімовірніше, після вигуку: “Допоможіть хто-небуть”, інші чують: “Хто-небуть, але не я”. 

Так і тут: звертатися варто до себе та своїх співгромадян.

Практична психологиня Анастасія Саска в коментарі Вікнам-новини зазначає: якщо донат для ЗСУ вже не стає щоденним ритуалом, варто мотивувати й себе, й інших.

Як мотивувати себе

1. Свідомо підійди до цього питання. Дай відповідь, чому саме ти маєш донатити, які самі потреби це допоможе закрити. Це більше розширює саму інформаційну складову, куди підуть твої гроші, тобто що вони не просто “підуть” з картки, а дійсно будуть корисними. 
2. Конкретність: важливо визначити певну суму, яку ти готовий/(-а) донатити на місяць чи на тиждень, також можна встановити конкретні організації чи бригади, які будуть у тебе викликати найбільше довіри.
3. Думай про те, що твої внески дійсно вагомі та важливі.
4. Позитивне підкріплення поведінки і винагорода. Важливо також турбуватися про себе і про свої потреби, тому можна виділяти певну суму для себе. Це допоможе дати можливість собі відпочити і також на рівні рефлексів підкріпити бажану поведінку. 

Як мотивувати інших

— Ці поради працюють як для себе, так і для інших. Також можна розповідати про важливість та доцільність такої діяльності, підкріплювати це приємною активністю. Зроби це спільним проведенням часу, наприклад, відвідуй аукціони на ЗСУ.

Якщо ж нема змоги матеріально допомогти, можна плести маскувальні сітки, або виготовляти окопні свічки разом із іншими людьми: крім користі для ЗСУ, це також буде корисно для твоїх стосунків із іншими людьми.

Також важливим елементом в мотивуванні інших є визнання і подяка, тобто будь-який донат чи допомогу потрібно відмічати як важливу і дякувати за неї, це додаватиме людині відчуття, що її дії дійсно важливі та корисні, — висновує психологиня.

Читати на тему

Путін помер/не помер: чому подібні новини так часто ширяться мережею — вся правда та міфи

Путін помер? Розбираємось у правдивості інформації та можливих наслідках.

Як допомогти армії

Якщо після прочитання матеріалу у тебе виникло бажання акумулювати своє бажання допомоги українській армії, тоді не ходи далеко — ми прикріпили посилання на перевірені збори нижче. І памʼятай: це не військовим потрібні донати, це нам потрібно, аби військові мали чим відвойовувати українську землю.

• Благодійний фонд Повернись живим:

Раніше ми також розповідали тобі про нюанси нового законопроекту стосовно ввезення та обліку гуманітарної допомоги до України з-за кордону. Про переваги та недоліки, читай у нашому іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.