Одному Богу відомо, як ми там вижили: вражаюча історія захисників Маріуполя, які два місяці жили під землею

За рік до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України Андрій звільнився з Нацгвардії за станом здоров’я. Та 24 лютого вирішив знову взяти в руки зброю, щоб боронити рідний Маріуполь.

Його підрозділ одразу розташували на Азовсталі, щоб займатись організацією зв’язку. Працювати доводилось без світла, підключаючи своє обладнання до генераторів. Під бомбами знаходили залишки палива. Це все було необхідно, щоб командири, навіть у повному оточенні, могли комунікувати з підрозділами.

Під час одного виїзду на позиції ворог наніс авіаудар. Після цього тіло Андрія було усіяне уламками снаряда. Чоловіка навіть встигли прооперувати, але ногу врятувати не вдалось.

Спочатку Андрій знаходився у госпіталі у центрі міста, а потім його перевезли у бункер Азовсталі, де поранених постійно переміщали — росіяни навмисно відстежували їх і прицільно обстрілювали.

Одному Богу відомо, як ми там вижили.

Разом з іншими пораненими Андрій провів два місяці під землею. Усі його думки тоді були про родину та дружину з двома доньками, які залишались у місті. Та чи живі його рідні, чоловік не знав.

Зв’язку з близькими не було 111 днів. Андрій зі сльозами на очах говорить, що виявилось — їм вдалось вижити та виїхати у Київ. Тепер після повернення з полону чоловік зміг знову побачити свою родину.

Вдалось зустрітись і з побратимом, з яким служили в одній бригаді. Обоє втратили ногу. Та попри усі перешкоди, чоловіки мріють повернутись до лав Нацгвардії — протези не перешкода на шляху до перемоги.

Читати на тему

Голова вся в шрамах, п’ять контузій, бетон позаростав між пальцями: історія звільненого з полону захисника Маріуполя

“Паршиво жили. Раз на добу їли трішки каші, черпак, а то й пів. Воду з річки пили, там, де трупів багато було”, — розповідає Василь про життя в оточеному місті.

Та деяким захисникам Маріуполя зараз залишається лише сподіватись на повернення з полону, а дехто вже ніколи не побачить найрідніших людей. Читай історію маріупольської поетеси, яка вийшла заміж на Азовсталі й втратила чоловіка.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!