Написав заповіт у російському полоні, бо подумки вже прощався з життям. Сергій Горголя — мирний житель села Козаровичі на Київщині, якого російські солдати позбавили волі під час окупації.
Чоловік не евакуйовувався, бо має літніх батьків, а тато ще й ледве пересувається — він частково паралізований. Росіяни підступно поцупили Сергія просто з вулиці, коли він прийшов по гуманітарку до церкви.
Про усі жахи полону, розстріл полонених і знущання у неволі він розповів правозахисникам-документаторам, які збирають свідчення постраждалих для міжнародного трибуналу проти Путіна.
У центрі села окупанти облаштували свій штаб, де тримали заручників. Упізнати його легко — усюди безлад, сміття, пописані стіни.
— У приміщенні тримали 11 осіб, ми лежали один на одному. Маленький килимок — єдине, що в нас було. Ми його могли підкласти, щоб не так холодно було, — розповідає Сергій.
У людей були зв’язані руки та ноги, не було навіть змоги ходити в туалет. Їсти давали одну галету та дві чашки води на день для однієї особи.
Згодом його перевели в інше місце затримання, там було страшніше. Згадує: на новому місці, у маленькій кімнаті, було 30 осіб. Частина заручників благала їх відпустити.
— Хтось із бійців (російських — ред.) відкрив двері в приміщення і “дав чергу” з автомата. Одній людині рикошетом куля потрапила у щоку, іншій — відірвало фалангу пальця на руці, — згадує чоловік, додаючи: інший росіянин погрожував кинути гранату.
Я був на межі, тому склав заповіт. Попросив знайти батюшку, якщо зі мною щось трапиться… — зі сльозами розповідає чоловік.
Через тиждень чоловіка з частиною заручників відпустили, але пережите він досі не може забути.
Правозахисники-документатори збирають інформацію, щоб довести, що Росія не тільки країна-агресор, а країна-терорист і використовує терористичні методи боротьби.
Раніше ми розповідали історію Костянтина Гудаускаса, який врятував близько 200 людей з окупованої Київщини.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!