Сьогодні, 27 січня, Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Весь світ вшановує пам’ять жертв геноциду єврейського народу, який влаштував режим нацистської Німеччини під час Другої світової війни.
Півтора мільйона — таку приблизну офіційну цифру історики називають, згадуючи знищених на теренах України євреїв у часи Другої світової війни.
У день пам’яті жертв Голокосту разом із дослідниками та очевидцями цієї трагедії пригадуємо, які злочини проти людства скоїли нацисти понад 80 років тому і як у 21-му столітті їх повторила інша країна-агресор.
27 січня — День пам’яті жертв Голокосту: історії свідків трагедії
Їх збирали на Львівській площі і вели. Там, у Бабиному Яру, за містом, розстрілювали. Не можна було навіть уявити, що так вчинятимуть люди з людьми! — розповідає очевидиця трагедії Галина Михайлівна.
Зараз Галині Михайлівні 97. Утім, вона досі добре пам’ятає, свідком чого була у свої 15. Друга світова війна, німці в Києві. У її будинку, де ми зараз спілкуємося, тоді жили кілька єврейських родин. У вересні 1941-го їх, як і всіх євреїв Києва, нацисти збирали разом та не казали, куди поведуть.
Вони приходили до мене і просили, щоб я взяла від них крупу, борошно на той випадок, що вони повернуться. Ніхто з них не повернувся, — згадує пенсіонерка і очевидиця Галина Тебенчук.
— Деяким людям вдалося втекти, вони поверталися в Київ, ми їх тут ховали від поліцаїв, забрали хлопчика Мішу до себе. Його виховували два роки, а потім знайшовся батько.
Про те, що тоді кияни допомагали євреям ховатися, добре знає пані Олена — зі слів очевидиці-мами та листів одного з дідусів.
Другий дідусь став не свідком, а жертвою Голокосту, був розстріляний у Бабиному Яру. Уся родина з татової і маминої сторони — єврейського походження. Батьків жінки ще дітьми дивом змогли вивезти в евакуацію.
Після повернення до Києва вони разом зі вцілілими родичами дізналися страшну правду про те, як нищили цивільних євреїв нацисти. Усе закарбовано в листах. Ось уривок одного з них:
— Єврейський цвинтар розбитий, розграбований. Бабата і Кригеля було вбито в Бабиному Яру. Бабату було заарештовано, і більше він не повернувся. Кригеля бачили на Червоній вулиці. Він сидів із головою, закритою руками, по якій есесівець завдавав ударів, тоді ж йому розкололи череп.
Дуже багато єврейських сімей залишалися на своїх місцях, тому що були впевнені, що німці — культурна нація, і їх не чіпатимуть. “Ну прийдуть німці! Радянська влада — гірша!” — каже онука жертв Голокосту Олена Заславська.
Меморіал у музеї Голокосту Яд Вашем, Ізраїль
Кількість жертв Голокосту
За офіційними підрахунками в Європі Голокост знищив понад шість мільйонів євреїв, серед них півтора — українці. Втім, і ці цифри, і пам’ять про геноцид довго замовчували в радянські часи, твердять історики.
В СРСР уникали слова “євреї”, всі народи просто називали “радянськими”. А саму Другу світову перетворили в історію про Велику Вітчизняну війну, яка почалася на два роки пізніше, ніж був укладений пакт Молотова — Ріббентропа, за яким Німеччина та СРСР насправді уклали союз і поділили Європу на бажані для окупації шматки. Відроджувати справжню історію в Україні почали вже за часів незалежності.
Нині в середмісті нашої столиці стоїть пам’ятник жертвам Голокосту, розташований на перетині вулиць Кирилівської та Петропавлівської. Саме в цих місцях у 1941-му році на будинках людей німці вішали наказ “зібрати коштовності, гроші та дітей і зібратися в одному місці”.
А біля цього пам’ятника є ще одна табличка, де написано: “Щоб минуле не повторювалося, знайди мужність поглянути йому в очі”.
Меморіал розстріляним євреям Європи, Берлін
Про схожість дій нацистів і росіян
Історик та директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський розповів про схожість дій нацистів і росіян:
Парадокс полягає в тому, що російські бомби і ракети розгромили меморіали жертвам Голокосту в Україні, які були встановлені після розпаду Радянського Союзу.
Обстріл Бабиного Яру та харківського меморіалу жертвам Голокосту у березні 2022-го, потрощене ракетами єврейське кладовище на Сумщині в Міжнародний день пам’яті та примирення.
Історик Анатолій Подольський називає приклади того, як Росія знущається з жертв минулого, і запевняє: ще страшніше, що злочини 20-го століття росіяни змогли повторити в нинішні часи. Серед них — вбивства цивільних і знищення нації українців.
— Коли ми кажемо про паралелі історії Голокосту і сучасного російського нападу і війни проти нас, то паралелей багато! Тоді був оголошений геноцид цілого народу, зараз країна-агресор оголосила, що українці не мають права на існування як держава, як нація.
Те, що вони вбивали цивільне населення в Чернігівській області, в Харківській, Київській, Ізюм, Буча… Я думаю, що ми можемо казати про ознаки геноциду, — каже історик Анатолій Подольський.
Бувши очевидицею Голокосту 20-го століття, киянка Галина Михайлівна дає свою назву нинішнім злочинам окупантів — “геноцид нового покоління”.
Раніше ми розповідали, що таке нацизм і націоналізм. Як росіяни маніпулюють цими поняттями?
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!