10 грудня у столиці Норвегії Осло пройшла церемонія вручення Нобелівської премії миру 2022 року. Нагороди отримали керівниця українського Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, дружина білоруського активіста Олеся Біляцького, який нині перебуває за ґратами, та представник російського правозахисного центру Меморіал Ян Рачинський. Читай, про що говорила Олександра Матвійчук у своєму виступі та які питання поставила міжнародній спільноті. Нобелівської премії миру чекала вся Україна Цього року вперше українська мова прозвучала на офіційній церемонії вручення Нобелівської премії миру. — Цього року оголошення Нобелівської премії миру чекала вся Україна. Ми розцінюємо її як визнання зусиль всього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи, та як відзначення важливості роботи правозахисників у попередженні військової загрози в усьому світі, — зазначила Матвійчук. Однак, на жаль, і досі немає рішень для викликів, через які нині проходить увесь світ. Людям у різних точках планети доводиться боротись за свої права та свободи у надзвичайно складних обставинах. Тож Матвійчук поставила собі за мету сформувати правильні питання міжнародній спільноті, щоб почати шукати для них рішення. Як повернути значення правам людини? Керівниця Центру громадянських свобод підкреслила, що права людини та демократичні цінності не можна вибороти раз і назавжди. Їх треба підтримувати та захищати постійно у всьому світі. Мир, прогрес та права людини нерозривно пов’язані. Держава, яка вбиває журналістів, ув’язнює активних людей чи розганяє мирні демонстрації, становить загрозу не тільки для своїх громадян. Така держава становить загрозу для всього регіону та миру у світі в цілому, — наголосила Матвійчук. Тож міжнародна спільнота повинна реагувати на системні порушення окремих країн. Це добре видно на прикладі Росії. Тривалий час світ пробачав РФ тортури над її власними громадянами, злочини у різних державах, агресію в Україні з 2014 року. Тому Росія повірила в те, що зможе й надалі залишатись безкарною. Однак зрештою російський народ нестиме відповідальність за свої ганебні воєнні злочини та імперські прагнення. Фото: Getty Images Як почати називати речі своїми іменами? Українці, звісно, хочуть миру. Проте він не настає тоді, коли країна, на яку напали, складає зброю. Не треба маскувати окупацію під миром, а воєнні загрози — під “політичними компромісами”. Ми не залишимо людей на окупованих територіях на смерть та тортури. Життя людей не може бути політичним компромісом. Боротися за мир — це не піддаватися на тиск агресора, а захищати людей від його жорстокості, — сказала Олександра Матвійчук. Народ України зараз бореться за свободу у всіх її сенсах та платить за це найвищу ціну. Від цієї боротьби залежить майбутнє нашої країни. Усе заради того, щоб люди мали право самостійно визначати свою ідентичність та робити демократичний вибір. Це не війна двох держав, це війна двох систем — авторитаризму і демократії. Ми боремося за можливість будувати державу, у якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, суди незалежні, а поліція не б’є мирні студентські демонстрації на центральній площі столиці, — пояснила українка. Як забезпечити мир для людей у всьому світі? На жаль, варто констатувати, що міжнародна система миру та безпеки більше не працює. Тому правозахисники, які десятиліттями намагались використовувати право для захисту людей, тепер змушені воювати зі зброєю в руках за свої цінності. Система ООН, створена після Другої світової війни її переможцями, заклала для окремих країн невиправдані індульгенції, — зазначила Матвійчук. Тепер цю домінантність країн з потужним військовим потенціалом потрібно змінити. Повага до прав людини та дієві гарантії безпеки мають працювати в усіх куточках світу, незалежно від участі тих чи інших країн у військових блоках, їхнього військового потенціалу чи економічної потужності. Потрібно провести реформу міжнародної системи для захисту людей від війн та авторитарних режимів. У цій справі не варт покладатись лише на політиків. Громадяни всіх країн повинні чітко висловлювати свою позицію. Звичайні люди мають набагато більше впливу, ніж вони самі собі думають. Голос мільйонів людей у різних країнах може змінити світову історію швидше, ніж втручання ООН, — підкреслила правозахисниця. Як забезпечити справедливість усім жертвам війни? За словами Матвійчук, попри те, що право на війні не працює, світу потрібно розірвати коло безкарності та змінити підходи до правосуддя за воєнні злочини. Воно не має чекати до повалення авторитарного режиму та перемоги. Міжнародна спільнота має відновити справедливість для всіх постраждалих у війні. Війна перетворює людей на цифри. Ми маємо повернути імена всім жертвам воєнних злочинів. Незалежно від того, хто вони, їхнього соціального статусу, виду злочину та жорстокості, яку вони зазнали, і чи цікавиться медіа та суспільство їхньою справою. Бо життя кожної людини має значення, — наголосила голова Центру громадянських свобод. Тому має бути створено міжнародний трибунал для всіх воєнних злочинців, зокрема Путіна та Лукашенка. Читати на тему Нобелівську премію миру 2022 отримали організації з України, Росії й Білорусі — що про них відомо і якою була реакція Вікна зібрали основну інформацію про цьогорічних лауреатів Нобелівської премії миру, а також реакцію українських представників та таке сусідство у званнях. Як глобальна солідарність може стати нашою пристрастю? Людям усіх країн варто зрозуміти, що все, що відбувається у світі, — наша відповідальність. Права людини — це про спосіб мислення, про певну парадигму сприйняття світу, яка визначає, як людина думає та буде діяти. Вони втрачають значення, якщо їхній захист залишити тільки юристам та дипломатам. Тому недостатньо прийняти правильні закони чи створити формальні інституції. Цінності суспільства все одно будуть сильніші, — сказала Матвійчук. Потрібно створити новий гуманістичний рух, який об’єднуватиме інтелектуалів та громадянські суспільства різних країн, а також працюватиме із суспільством та займатиметься просвітництвом. І це варто робити вже зараз, а не перекладати цю відповідальність на плечі наших дітей. Люди у всьому світі повинні взяти на себе відповідальність та почати діяти заради подолання глобальних криз. Адже демократичні цінності, ідеї свободи та прав людини не мають державних кордонів. Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною, — закликала правозахисниця. Перша українська Нобелівська премія миру дісталась Центру громадянських свобод. Читай інтерв’ю з головою організації Олександрою Матвійчук про те, якими були перші емоції після перемоги та куди підуть виграні гроші. Не пропускай найцікавіше. Підписуйся на Telegram-канал Вікон. Теги: війна в Україні, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Нобелівську премію миру 2022 отримали організації з України, Росії й Білорусі — що про них відомо і якою була реакція Вікна зібрали основну інформацію про цьогорічних лауреатів Нобелівської премії миру, а також реакцію українських представників та таке сусідство у званнях.