Серця їхні — сталь! Річниця полону захисників Маріуполя: як це було, кого звільнили та як борються за досі полонених

Пам’ятаєш, події, які вже стали історією? Звільнення Київщини, підписання ленд-лізу, перемога на Євробаченні 2022 та початок битви за Донбас. Та чи не найгарячішою точкою тоді на карті став Маріуполь з металургійним заводом Азовсталь, до якого були прикуті не лише очі світу, але й думки та серця українців.

Після 86-денної оборони міста, 82 доби з яких були у цілковитому оточенні, українські захисники покинули останній бастіон міста за наказом та потрапили у російський полон.

Завершальний етап виходу з Азовсталі відбувся 20 травня. Надії на деблокаду Маріуполя змінилися сподіваннями швидкого обміну та повернення на підконтрольну Україні територію. Однак минув рівно рік, а більшість захисників досі залишаються у російському полоні.

Бійці Азова, 15 БрОП, 12 БрОП, 36 ОБр морської піхоти, 503 ОБМП, 109 ОБр ТрО, 107 ОБр ТрО, Нацполіції КОРД, ДПСУ, зокрема Донецького прикордонного загону та 23-го загону морської охорони, продовжують свою боротьбу. Та тепер це битва за виживання у неволі, яка невідомо коли скінчиться.

Вікна до роковин полону захисників та захисниць підготували для тебе матеріал, який складається з двох блоків. Перший — хронологія битви за Маріуполь, зокрема боїв за Азовсталь.

У другому ми поспілкувалися з прес-секретаркою Асоціації родин захисників Азовсталі та колишньою командиркою прес-служби полку Азов Маріанною Хомерікі.

Маріанна Хомерікі розповіла Вікнам:

• скільки азовців зараз у полоні;
• скільки захисників Азовсталі вдалося звільнити за останній рік;
• як Асоціація допомагає рідним полонених подолати біль та боротися за звільнення інших бранців;
• як українське суспільство може допомогти полоненим захисникам та їхнім родинам;
• яку інформацію щодо російського полону варто розповсюджувати, а яку — ні;
• що найбільше засмучує українських захисників, які повернулися з полону.

Хронологія битви за Маріуполь та боїв за Азовсталь

Довгий час війна в Україні була видима та очевидна не для всього світу. Однак російські окупанти тероризують українське мирне населення та намагаються захопити наші домівки ще з 2014 року. Винятком не став і Маріуполь.

Ще дев’ять років тому місто стало мішенню для загарбників, які декілька разів у квітні 2014 року намагалися взяти під контроль будівлю міськради. Та вже 13 червня підрозділи батальйонів Азов, Дніпро та інших звільнили Маріуполь.

Бої за місто точилися ще довгі роки після цього. Та однією з найбільш значущих для світу битв виявилась та, що розпочалась наприкінці лютого 2022 року та продемонструвала світу справжню міць українських захисників і захисниць.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Микола Кущ ???????? (@mister.frostovik)

О другій годині ночі 24 лютого пролунали вибухи — почалась битва за Маріуполь, яка тривала 86 днів. Уже за чотири дні місто оточили російські окупанти.

З перших хвилин повномасштабного вторгнення РФ на територію України місто опинилось під щільним ворожим вогнем, інтенсивність якого з часом лише наростала. Ситуація вже з перших днів стала критичною: було відсутнє світло, вода, опалення, зв’язок та продукти.

9 березня російські окупанти авіаударом знищили пологовий будинок та лікарню у центрі міста. Уже за кілька діб загарбники здійснили черговий акт тероризму й 16 березня завдали авіаудар по Маріупольському театру, який мирні жителі використовували як бомбосховище. Це й досі вважається однією з найбільш пам’ятних та масштабних трагедій війни, де загинуло принаймні 300 осіб.

Читати на тему

При згадці досі проймає пекучим болем! Роковини авіаудару по драмтеатру Маріуполя: як це було

Розповідаємо про один із найжахливіших воєнних злочинів росіян за повномасштабну війну.

Попри все, українські захисники продовжували ліквідовувати ворожу техніку та живу силу ворога, зокрема й командирів загарбників, які брали участь у злочинних воєнних втручаннях на територію інших країн.

18 березня почалась оборона Азовсталі, а вже 21 березня було здійснено успішний рейс гвинтокрилом до заводу. Ця операція дала змогу доставити провізію захисникам та забрала поранених у Дніпро.

Як зазначав засновник та перший командир Азова Андрій Білецький, під егідою ГУР Міноборони з кінця березня було здійснено п’ять успішних спроб доставити гелікоптерами підкріплення, озброєння, ліки та інші необхідні речі захисникам Маріуполя.

Та поки тривали бої у місті, російські окупанти вже почали депортацію місцевих, а також продовжили руйнувати житловий фонд. Лише станом на початок квітня 2022 року, за даними міськради Маріуполя, зруйновано 90% інфраструктури.

Уже 12 квітня підрозділ 36-ї окремої бригади морської піхоти був вимушений піти на прорив до Азовсталі, щоб вийти з оточення та з’єднатися з Азовом. Водночас почали з’являтись повідомлення, що, ймовірно, РФ могла здійснити хімічну атаку на завод, який опинився в повній облозі окупантів.

Наприкінці квітня українські захисники почали наголошувати на необхідності проведення процедури екстракції. Раніше подібна операція була здійснена під час Другої світової війни у Дюнкерку.

Поранених воїнів та мирних людей фактично нічим годувати. Закінчується й вода, — розповідала лейтенантка полку Азов з позивним Нава про ситуацію на Азовсталі.

Водночас російська авіація намагалася своїми бомбами перетворити металургійний завод на картину масового поховання.

А вже 4 травня окупанти розпочали штурм Азовсталі. Саме у цей день командир Азова Денис Прокопенко повідомив, що загарбникам вдалося потрапити на територію заводу.

Ситуація вкрай складна, але, не дивлячись ні на що, ми продовжуємо виконувати наказ тримати оборону!

15 травня ворог обстріляв завод запалювальними снарядами. Та вже наступного дня вище військове командування України дало наказ командирам підрозділів, які перебували на Азовсталі, зберегти життя особового складу.

— В управлінні підрозділами завжди є ризик. На війні немає повністю безпечних планів та операцій, ти завжди ризикуєш. Головне — усвідомити, чи прораховані всі ризики, чи пропрацьований план Б, чи віддався ти повністю цьому плану, який має поєднувати в собі виконання поставленого завдання та максимальне збереження життя та здоров’я особового складу, — звернувся до українців Денис Прокопенко 16 травня 2022 року.

Можливо, саме тому війна — це мистецтво, а не наука: коли ти виконав поставлене завдання та зберіг максимальну кількість особового складу. Це і є вища планка управління військами.

З 16 по 20 травня 2439 українських захисників у кілька етапів вийшли з металургійного заводу Азовсталь після 86 днів оборони Маріуполя та потрапили у російський полон.

Попри усі обіцянки міжнародних організацій, умови перебування оборонців у Новоазовську та Оленівці не були проконтрольовані.

У ніч на 29 липня на території виправної колонії в Оленівці РФ організувала масове вбивство українських військовополонених, зокрема азовців.

Відома приблизна цифра загиблих азовців в теракті в Оленівці після оборони Маріуполя, який стався в ніч на 29 липня, — це 52 особи, — зазначила прес-секретарка Асоціації родин захисників Азовсталі Маріанна Хомерікі.

Читати на тему

Поверніть моє серце з полону! Де Азов та як триває боротьба родин захисників Маріуполя за своїх рідних

Вікна зібрали всю інформацію, що наявна у відкритих джерелах, щодо перебування бійців полку Азов у російському полоні та процесу їх звільнення. Також подаємо інформацію про акції на підтримку полонених захисників Азовсталі.

Скільки захисників та захисниць Азовсталі перебуває у полоні

За даними Асоціації родин захисників Азовсталі, наразі у полоні перебуває понад 1900 захисників та захисниць, які тримали оборону на металургійному заводі.

З Азова трохи більш як 700 бійців лишається в полоні, — говорить Маріанна Хомерікі.

Скільки оборонців Азовсталі вдалося визволити з полону

Як пояснює прес-секретарка Асоціації родин захисників Азовсталі, точно назвати цифру наразі неможливо, оскільки деякі обміни були непублічними.

Маріанна Хомерікі та Катерина Прокопенко разом зі звільненими захисниками Азовсталі

Однак точно можна сказати, що загалом з Азовсталі вдалося звільнити понад 500 людей.

Наразі Асоціація родин захисників Азовсталі тісно співпрацює з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, до роботи якого залучені всі структури та відомства, зокрема ГУР МО.

Серця їхні — сталь! Річниця полону захисників Маріуполя: як це було, кого звільнили та як борються за досі полонених / 5 Фотографій

Як Асоціація допомагає рідним полонених подолати біль та боротися за звільнення інших бранців

Маріанна Хомерікі говорить, що для цього Асоціація родин проводить зустрічі з психологами для рідних, регулярні зустрічі з юристами.

Також постійно організовує спортивно-масові заходи, у яких беруть участь родини з дітьми.

Зокрема, 5 травня до Дня народження Азова було проведено забіг на ВДНГ в Києві. У ньому брали участь майже 500 осіб офлайн та 324 онлайн з різних міст та країн.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Асоціація родин захисників «Азовсталі» (@azovstalfamilies)

Як українське суспільство може допомогти полоненим захисникам та їхнім родинам

— Ми закликаємо суспільство підтримати тему полону захисників Азовсталі інформаційно. Просимо розповсюджувати меседжі, які ми поширюємо. Дуже важливо памʼятати, що, хоч минув рік, більшість захисників Азовсталі досі перебувають у полоні.

Маріанна Хомерікі додає, що найменше, що можна зробити, — це підтримати репости з інформацією про полон. Також можна створювати мурали на підтримку полонених.

— Також закликаємо малий бізнес підтримувати полонених та родини — розміщувати у своїх закладах плакати на їхню підтримку, допомагати нам збирати донати на наш проект Нарешті ти вдома, який покликаний гідно зустрітих військових з полону та забезпечити їх усіма необхідними речами.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Асоціація родин захисників «Азовсталі» (@azovstalfamilies)

Крім того, важливо донатити на допомогу родинам полонених, адже багато з них втратили в Маріуполі домівки та всі свої речі.

І без підтримки своїх чоловіків мають виживати в інших містах, починаючи життя з нуля.

Яку інформацію щодо російського полону варто розповсюджувати, а яку — ні

Прес-секретарка Асоціації родин захисників Азовсталі пояснює, що розповсюджувати можна та варто повідомлення про кількість захисників, які перебувають у полоні, а також інформацію про порушення росіянами статей Женевської конвенції щодо полонених.

Маріанна Хомерікі додає, що, крім того, можна нагадувати про безпорадність міжнародних організацій, які мали б слідкувати за умовами утримання в полоні захисників та надавати звʼязок полоненим з рідними.

Варто наголошувати на тому, що полон захисників Азовсталі був за наказом, а не добровільно, і що їх мали обміняти максимум за три-чотири місяці, а затягнулося все на рік — і це є величезною катастрофою.

А ось чого не рекомендують робити, то це поширювати особисті дані людей, які досі в полоні, оскільки не відомо, як це може проти них обернутися.

Наразі рідні захисників не знають нічого про їх стан здоровʼя та умови перебування. За словами прес-секретарки, це дуже їх пригнічує.

Читати на тему

Вони пережили пекло! Як допомогти рідним адаптуватися до життя після полону та тортур

Як допомогти рідній людині повернутися до життя після полону: що може зробити сім’я.

Що найбільше засмучує українських захисників, які повернулися з полону

Захисників та захисниць Азовсталі, які повернулися з полону, за словами Маріанни Хомерікі, пригнічує те, що багато побратимів ще в полоні.

Це заважає їм дихати вдома на повні груди.

— Постійно всі, кого вдалося повернути, кажуть: думали, що більшість захисників уже вдома і саме їхній обмін вже останній. І дуже сумно їм казати, що насправді це не так.

Росія роками знущалася не лише з українців, але й з кримських татар. Кривавий диктатор хотів знищити його як фізично, так і на папері. Напередодні був День боротьби за права кримськотатарського народу. Читай, який біль пережили люди і як він повторюється знову.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.