I’ll be back або як графічні технології повертають на екрани легенд Голлівуду

Впоратись з втратою дорогої для тебе людини надзвичайно складно. Так іноді хочеться, щоб якась технологія змогла оживити її хоча б на пару хвилин.

Однак іноді такі рішення, наприклад, у кінематографі ставляться під питання етики. Адже одна річ просто побачити знайоме обличчя, інша — відтворити образ та так чи інакше заробити на ньому кошти з касових зборів.

Яким не було б розв’язання цього питання, технологія продовжує працювати. Оглядач видання Liga.Tech Валерій Ковтун розібрався в історії використання цифрових дублерів, яких створюють за допомогою CGI-графіки, та розкрив можливий потенціал використання її більш доцільно.

Історія довжиною у два десятиліття

Вперше CGI-графіку (з англійської computer-generated images — створені компʼютером зображення, — ред.) ще у 2000 році на зйомках фільму Гладіатор, коли у період роботи над стрічкою помер британський актор Олівер Рід. Тоді сцени, які залишились, створювали разом з дублером та відтворювали на його обличчі риси Ріда.

Така ж ситуація трапилась і під час зйомок серіалу Клан Сопрано, коли довелось додатково створювати зображення акторки Ненсі Маршанд, якої не стало незадовго до закінчення знімального процесу.

Крім того, нову технологію активно застосовували й творці Термінатора. Щоправда, не першого, а вже четвертого Термінатор: Спасіння прийде, у зйомках якого не брав сам Арнольд Шварценеггер. Замість нього на екрані з’явився австрійський бодібілдер Роланд Кікінджер, обличчя якого замінила на залізного Арні.

Пізніше цю технологію почали активно використовувати в корпорації Disney, а також інші творці популярних франшиз. Зокрема, щоб попрощатись з улюбленим героєм Браяном О’Коннером у Форсажі, якого грав Пол Вокер, творці фільму запросили братів актора Коді та Калеба Вокерів закінчити роботу над сценами.

Та найбільш пам’ятним виявилось застосування графіки на зйомках Мандалорця, адже спроба відтворити зображення Люка Скайуокера мала зрештою незграбний результат, що не могли не помітити глядачі.

Етична сторона творчості

З одного боку можна вважати, що графіка може стати чудовим продовженням життя улюблених акторів на екрані. Однак з’являється інше питання, чи хотіли б вони самі зіграти в тому чи іншому фільмі, або ж рекламі, вже після смерті.

Адже за допомогою графіки практично будь-хто зможе використати їхні обличчя. Тому цим питанням обов’язково у майбутньому мали б займатись спадкоємці актора чи акторки.

Читати на тему

Поглянь на своє життя під кутом оптимізму: топ-10 фільмів, що надихають та мотивують

Зараз як ніколи необхідно підзаряджатися позитивною енергією. Дієвий спосіб – подивитися цікавий, легкий та мотиваційний фільм.

Крім того, наразі графіка часом виглядає надто штучно. Знову ж таки можна згадати невдалий приклад з Мандалорця. Тому глядачам це не лише не приносить задоволення, але й часом просто може зіпсувати враження від фільму.

Однак існує й світлий бік цифрової медалі, оскільки графіка має змогу також розв’язувати проблеми зі складними трюками, які можуть зашкодити акторам. Або ж дасть змогу не припиняти зйомки, якщо актор не зможе продовжувати брати в них участь через хворобу, або ж з інших причин.

Тоді якщо в контракті зірка зазначила, що її обличчя можна використати, щоб продовжити роботу, то проблему буде вирішено. Тож як і з будь-якими технологіями, які йдуть пліч-о-пліч з життям людини, лишається тільки питання правильного їх застосування.

Та як би не старались творці, але ми іноді все ж таки надаємо перевагу саме старим улюбленим фільмам, а ось до нових і душа не тягнеться. Читай, чому ми переглядаємо фільми та серіали по кілька разів.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!