Часто можна почути фразу, що “всі хвороби від стресу”. Інколи здається, що це справді так. У найбільш нервові й нестабільні періоди організм ніби “відмовляє”, загострюються давні проблеми і часто виникають нові неприємні сюрпризи.
Тож чи правда те, що від стресу виникають хвороби та погіршується здоров’я? З цим розбиралася Рубрика.
Чи справді хвороби виникають від стресу
Українці останні роки живуть у стані постійного стресу. Це підсилюється через нічні російські атаки. Ми ділилися, що вночі, коли має балансуватися рівень гормонів, росіяни атакують, в результаті чого рівень кортизолу у людей зростає. Організм не встигає відновлюватися і накопичує напругу.
Крім російських атак на стрес впливає і те, що люди мають вирішувати, як і де жити, де заробити, розв’язувати побутові і глобальні питання, і все це на тлі війни. На жаль, звикнути можна і до постійної напруги та стресу. Проте життя в таких умовах нас з’їдає.
Медики діляться, що фраза “всі хвороби від стресу” є частково правдивою. Стрес лише в рідкісних випадках є причиною конкретної хвороби, але часто стає каталізатором, і може загострювати хвороби, про які ми навіть не знали.
Сімейна лікарка Віолетта Канівець поділилася, на що спершу звертати увагу і як визначити вплив стресу на своє здоров’я.
Лікарка пояснює, що у кризові моменти мозок ніби натискає тривожну кнопку, і запускає складний ланцюг реакцій. У кров починають викидатися кортизол, адреналін і норадреналін. Ми відчуваємо прискорене серцебиття, пітливість, біль у шлунку та інші неприємні симптоми. У такі моменти організм готується до виживання.
Фото: Unsplash
Якщо цей стан триває не кілька хвилин, а місяці, мобілізація ресурсів організму перетворюється на виснаження. Організм втрачає сили і починає саморуйнуватися.
Хронічний стрес через наші особисті проблеми та повномасштабну війну накопичується, а тому постійно виснажує імунну, ендокринну, серцево-судинну та травну системи. У поєднанні з гострим стресом (наприклад, смертю рідної людини, втратою житла тощо) тіло може реагувати ще активніше. Можуть виникати панічні атаки, тахікардія, високий тиск, гастрит, інфаркти тощо.
Як лікар, я чітко бачу: хвороби, пов’язані зі стресом, почастішали. І це не про “всі хвороби від нервів”, а про реальні клінічні прояви.
Спершу нам здається, що ми просто втомилися, однак напруга в організмі накопичується. Після довгого сну немає відчуття, що взагалі сон був. А речі, які раніше дарували радість, припиняють викликати будь-які емоції. Пізніше додаються проблеми з травленням, сном, вагою, шкірою та волоссям. Крім усього, в такі стресові періоди люди частіше хворіють, бо не витримує імунна система.
Найчастіше від стресу можуть виникати чи загострюватися такі хвороби:
- гіпертонія;
- ішемічна хвороба серця;
- цукровий діабет 2 типу;
- гастрит, синдром подразненого кишківника;
- депресія, тривожні розлади;
- псоріаз, екзема, атопічний дерматит;
- гормональні порушення.
Рідше можна стикнутися з таким переліком:
- схуднення чи різкий набір ваги;
- порушення менструального циклу;
- головний біль напруги або мігрень;
- загострення бронхіальної астми;
- аутоімунні захворювання;
- онкологія (стрес може збільшувати прогресування пухлин).
До лікаря потрібно звернутися відразу, коли відчуваєш, що щось не так. У стресові періоди треба відвідати не лише психотерапевта, а й сімейного лікаря, який оцінить твій стан. Варто пам’ятати, що базові медичні послуги, як-от аналізи, діагностика та направлення до вузькопрофільних лікарів є безкоштовними, за умови декларації з сімейним лікарем.
Стрес і сам може проявлятися як симптоми хвороб. Віолетта Канівець поділилася історією пацієнтки, яка мала постійну закладеність носа, кашель та висипи. Вони виникли у стресовий період. Після алергопроб та глибших досліджень виявилося, що є й інші симптоми: дратівливість, пітливість, безсоння та тремор. Закладеність носа виявилась тривожним розладом.
Фото: Unsplash
Саме тому лікарка радить за появи будь-яких симптомів, що не схожі на твій постійний стан, звертатися до фахівців. Не чекай, доки симптоми пройдуть самі, а також — не гугли свої симптоми і не став діагноз самостійно!
Сімейний лікар робить базові обстеження: аналізи, гормон ТТГ, печінкові проби, кортизол, ЕКГ. За потреби направляє на дообстеження до кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога чи психотерапевта.
Які аналізи потрібно здати, якщо мучить стрес
Загалом усі аналізи краще здавати після консультації з сімейним лікарем. Деякі з переліку можуть тобі не знадобитися:
- Загальний аналіз крові;
- Глюкоза та гемоглобін;
- Ліпідограма;
- ТТГ;
- Кортизол у динаміці;
- АЛТ, АСТ;
- Загальний аналіз сечі;
- ЕКГ;
- УЗД щитоподібної залози та органів черевної порожнини;
- Вітамін D.
Як запобігти стресу
Сімейна лікарка ділиться, що допомогти можуть не лише антидепресанти, а й здоровий розпорядок дня та турбота про себе. Не забувай про спорт чи принаймні прогулянки щодня на свіжому повітрі.
Щодня потрібно спати принаймні 7 годин. Не відкладай на потім і збалансоване харчування. Ми розповідали про правило тарілки. А ще — відмовляйся від кофеїну в другій половині дня.
Обмеж на деякий час споживання новин. Це також вид терапії та відпочинку для мозку й тіла.
Ми не можемо самі сьогодні закінчити війну. Але ми можемо дбати про себе, аби продовжувати жити якісно, проживати кожен свій день, а не існувати.
А ще ми розповідали про оксидативний стрес. Що це таке і як нарешті заспокоїтися?
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!