Ні дня без російського ниття. Військовослужбовець РФ на Донецькому напрямку розповідає матері про небажання воювати й можливі варіанти повернення додому.
Серед купи нецензурної лексики можна почути ноти максимального відчаю в голосі окупанта.
Мати окупанта, як і завжди, бідкається і розводить руками. Хоч і заявила, що може забрати звідти додому свою єдину дитину.
Далі, за каноном російської дешевої мелодрами — пішли сльози. Загарбник “Вовка” зізнався мамі, що через 20 хвилин розпочнеться наступ ЗСУ, а сам він із товаришами по службі п’є воду з калюж.
Річ у тім, що забезпечення фронту усім необхідним не входить у плани російської армії.
За 9 місяців повномасштабної війни ми чули багато зізнань та розпачу російських солдатів у розмовах з рідними телефоном.
Незмінним залишається лише одне — вони бідкаються, терплять і вмирають за ідеї одного КДБшника, якого життя, судячи з усього, дуже образило.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про те, як окупанти готувались тікати з північного сходу країни й говорили про це телефоном.