Українські фермери все сміливіше беруться за вирощування колись екзотичної для нас спаржі. Два роки тому взялася до розведення аспарагусу і родина з Черкащини.
Торік висадили перші два гектари. Цієї весни вони з нетерпінням очікували на перший урожай. Натомість прийшли російські окупанти. Читай, як війна вплинула на фермерський бізнес.
Житель Черкащини Анатолій Скринник збирає свій перший врожай спаржі. На нього уже й не сподівався, адже на початку війни росіяни обстріляли область. Та через місяць, коли шок минув, фермер взявся шукати техніку, звернувся по допомогу до місцевих і почав збір урожаю.
Вирощування спаржі — справа клопітка — потребує багато грошей, часу та витримки. Перший урожай буде лише через два роки, та й то мінімальний. Під час війни все ускладнилося через здорожчання цін та відсутність робочих рук.
Дизпаливо подорожчало, різко виросли всі витрати. Усе виробництво зав’язане на ручній праці. Зараз дуже важко знайти робітників, — ділиться Анатолій.
Тому за робітників тепер уся родина. Зараз вони висаджують ще один гектар аспарагуса. Корінці замовляли в Нідерландах. Ціни на них цьогоріч теж виросли.
Фермери поки що шукають, куди збувати свій врожай — надсилають пробні партії ресторанам та екомагазинам. Адже війна знищила налагоджені зв’язки.
Попри те, що для України спаржа — досить незвичайний коренеплід, виявляється, ще три століття тому в нас її вирощували.
Потім у СРСР цю рослину стали називати пережитком феодалізму, а замість неї українські поля засадили капустою. Тепер же традиція вирощування аспарагуса відроджується.
Через війну у багатьох областях України досі не почалася посівна. Крім того, що російські окупанти крали у фермерів техніку, добрива і насіння, після себе росіяни лишили заміновані поля.
Таких територій настільки багато, що просто не вистачає саперів. Дивися, коли почнуть засівати поля на Київщині.