Близькість до кордону спровокувала величезну кількість переселенців на заході України. Такі міста, як-от Ужгород або Чернівці, крім сирен повітряної тривоги, війну переживають тихо — без прильотів, звуків ППО, авіанальотів чи бомбардувань. Їхня війна не така, як у харків’ян, херсонців або навіть киян.
Нехай так буде і далі. Чернівці стало одним з улюблених міст для переселенців, воно за сотні кілометрів від фронту. На щастя, тут не було жодних вибухів російських ракет. Наразі місто стало не лише гуманітарною столицею, а й надійним економічним осередком.
Олена показує спільну кухню — її сім’я живе у модульному містечку. Тут знайшли не лише прихисток, а й намагаються відтворити колишнє мирне життя — роблять консервацію на зиму, садять грядки.
Родина Олени із селища неподалік Нової Каховки, раніше жили у притулку — 15 людей в одній кімнаті. Були три мами з дітьми. Нині модульне містечко на 300 людей заповнене наполовину. Тут живуть багатодітні сім’ї, пенсіонери та самотні люди.
Більшість з них кілька місяців тому мешкала у школах, спортзалах та дитячих садочках. Тепер вони мають кімнати, невеликі, зате свої. Модульні будинки звели німецькі благодійники.
Потрібно було звільнити навчальні заклади, а люди мали жити в більш комфортних умовах, — каже директор комунального підприємства Місто-сервіс Роман Никифорук.
У Чернівцях живе менш як 300 тис. людей, але за перші місяці війни місто прийняло мільйони переселенців. Для багатьох місто було транзитним. Близькість до кордону з Румунією, можливо, впливає на те, що в місті тихо.
Олександра та Ярослав гуляють середмістям. Хлопець приїхав з-під Авдіївки, дівчина — з Херсона. Пара оселилась тут, бо мирні міста лікують. Кажуть, тему дисонансу між містами не підіймають, багато людей тут не розуміють, що таке війна.
Кафе переповнені відвідувачами, затишні вулички рояться, наче вулик. Тут працюють театри, з гастролями приїжджають артисти. Видимого відчуття війни немає, але травмований нею кожен.
Місто-тил, і місто-опора — Чернівці. Тут люди хоч і не тікають в укриття під час повітряної тривоги, але продовжують волонтерити. У місті працює один з найбільших хабів, відправляють ліки в Суми, Харків, Донецьку область та інші міста.
Поки іноземці шукали, як доправити гуманітарні вантажі в Україну, українці відкрили логістичний центр у Румунії, а вже за добу посилки доїжджали в різні куточки України. Найбільше допомоги надсилають із США, Італії, Франції, Німеччини та Нідерландів.
Офіційно в місті зареєстровано 42 тис. ВПО. Для них будують житло. Також релокувалися понад 70 бізнесів. Місто ожило економічно завдяки їм, тому тут ремонтують дороги, оновлюють транспорт та розвивають інфраструктуру.
Раніше ми розповідали, як в Ірпені відбувся перший сеанс музичної терапії.
А щоб дізнаватися про найважливіше та найцікавіше, підписуйся на Telegram та Instagram Вікон.