“Хочеться, щоб у майбутньому все було Дія”. Мстислав Банік про майбутню роботу застосунку та реакцію світу на проекти Мінцифри

Нещодавно Україна представила глобальну візію відновлення у швейцарському Лугано. На міжнародній конференції презентували й українські цифрові технології із закликом до передових диджитал-компаній долучатися як інвестори. Що з цього вийде й куди рухається наша молода цифрова держава в умовах війни — про це Вікна поговорили з керівником із розвитку електронних послуг у Мінцифрі Мстиславом Баніком.

Реакція світу на проекти Мінцифри

— На міжнародній конференції у Лугано міністр цифрової трансформації представив проект Digital4Freedom, який вже охрестити пропозицією “цифрового ленд-лізу” для України. Яка реакція світових інвесторів на цей проект і що він зможе по факту дати Україні?

— Найголовніше — інвестори справді зацікавлені. Найбільші технологічні компанії світу окремо приїхали в Лугано, щоб побачити презентацію очільника нашого міністерства цифрової трансформації — Михайла Федорова. Наші плани — амбітні. Але є важливий момент, який треба розуміти: що Мінцифра працює як стартап. 

Ми швидко рухаємося та швидко ухвалюємо рішення. А великий бізнес одразу після презентації не може ухвалити остаточне рішення, назвати конкретну суму допомоги та чим саме вони будуть допомагати. Їм треба час, але вони прийняли наші ідеї до уваги. 

Наша пропозиція не просто підтримати Україну своїми сервісами, але й розвивати та диджиталізувати окремі сфери України. Це, приміром, абсолютне оновлення цифрового забезпечення системи охорони здоров’я. Або ж проект, про який ми говорили перед російським вторгненням, — єСмартфон. Він створений для того, щоб усі люди літнього віку мали можливість отримати смартфон. 

Також у нас є ідея: зробити найшвидшу митницю та почати застосовувати штучний інтелект у судовій системі.

Ми розуміємо, що це все великі інвестиції та великі ризики. Україна для багатьох із них може стати пілотним майданчиком. Ми пропонуємо компаніям протестувати свої рішення на найвищому рівні та в неймовірному масштабі: масштаб цілої країни.

Якщо такі рішення покажуть свою ефективність, то інші держави на шляху своєї цифрової трансформації також зможуть це запроваджувати. Це win-win пропозиція для всіх сторін. Ми вчергове робимо подібні речі вперше. 

Світові компанії не просто підуть з російського ринку, а й долучаться до розвитку цифрової України на такому високому рівні. 

Тепер черга за зустрічами з представниками компаній, запуск пілотних проектів.

— Чи можна вже зараз говорити, що Україна навіть у часи війни одна з найбільш диджиталізованих держав у регіоні?

— Я б у цьому питанні відмовився говорити про регіон. Так, є низка країн, які свого часу зробили стрибок у розвитку порталів з електронними послугами: Естонія, Велика Британія, Нова Зеландія. Але загалом ми зробили за останній час найбільший стрибок з усіх. 

Нам вдалося перескочити кілька щаблів і бути флагманом замість того, щоб наздоганяти.

Те, що запроваджувалося в інших країнах 10-30 років тому, ми просто взяли найкраще звідти, перескочили й опинилися попереду. Як у казках про черепаху і зайця (посміхається — ред.). 

Зараз часто ми ділимося досвідом навіть з іншими країнами. Це країни ЄС, Молдова, Болгарія. Звісно, у нас зараз багато спільних проектів із Польщею. Бо ця країна насправді нас всіляко підтримує. Ми працюємо над тим, щоб Дію можна було повноцінно використовувати в Польщі.

Читати на тему

Дія приємно дивує: що нового з’явилося у застосунку та на що чекати

Дія постійно оновлюється. Розповідаємо, які нові послуги з’являються у програмі.

Дія під час війни

— Серед нових цифрових продуктів, які Дія випустила за час війни, які показали себе найбільш ефективно?

— Насамперед — це внески. Спочатку вони були на Повернись живим, а потім на United24. Були зібрані доволі великі суми коштів. Також, звісно, єВорог, який дуже допомагає нашим ЗСУ. Це чат-бот, у якому можна авторизуватися за допомогою застосунку Дія. Він дозволяє звітувати про ворожу техніку і ворожі сили.

З більш соціально направлених проектів — це довідка про статус ВПО, оскільки мільйони людей переїхали до інших регіонів України і навантаженість на офлайн-офіси була неймовірно шаленою. 

З цікавих прикладів — трансляція Євробачення в Дії. Насправді близько мільйона людей подивилися Євробачення в нашому застосунку. Це показало, наскільки люди готові пробувати нове і наскільки вони пишаються продуктом, як їх це надихає. 

Щодо бета-тестування — у нас зараз в процесі тестування пенсійних посвідчень і посвідок на тимчасове та постійне проживання іноземців, які вже мають біометричні посвідки. 

Пенсійні, до речі, стосуються не лише пенсій за віком, а й усіх категорій пенсій. Зараз по цьому проекту ще триває співпраця з Пенсійним фондом і розв’язуємо питання завантаження фотографії у застосунок. Це важливий документ, який також посвідчує особу. І пенсійне, і посвідка будуть доступні, я так думаю, вже за кілька тижнів. Якщо будуть допрацювання після тестування, то буде затримка.

— Чи змогли в регіонах пристосуватися до таких електронних послуг, як довідка ВПО? Я особисто стикалася з ситуацією, коли в ЦНАПах при переїзді особи з одного регіону в інший не могли розібратися, що робити з попередньою довідкою, і за всіма питаннями просили звертатися до Дії. Потім дійшли висновку, що нову довідку не зроблять.

— Найсмішніше в цій історії те, що єдиним способом скасувати довідку ВПО є офлайн-звернення. Відповідно, вони сказали вам абсолютно навпаки. Це питання буде ще переглядатися. Міністерство соціальної політики з нами над цим працює, щоб можна було онлайн сповістити, що ти вже не ВПО, або змінити адресу. 

Що стосується загалом реалізації, на жаль, довідка ВПО не автоматизована. Коли ти подаєш заяву, вони у цифровій формі падають в систему, з якою працюють знову ж таки офлайн-центри. Звісно, поступово цифрова грамотність і готовність працювати з такими проектами приходить до віддалених куточків України. 

Так чи інакше, в цьому випадку нам допомагає розробка внутрішніх інструкцій і примусовість виконання цієї роботи. Навіть якщо людина далека від цифрової грамотності, все одно мусить виконувати свої обов’язки.

Читати на тему

Втратили роботу через війну? Оформте допомогу по безробіттю в Дії

Як отримати статус безробітного у застосунку Дія — читай у нашому матеріалі покрокову інструкцію

Про опитування й голосування в Дії

— Опитування в Дії — наскільки стали популярними серед населення і чи можна їх уже назвати інструментом цифрової демократії?

— Насправді це і є електронна демократія. Існують петиції, різноманітні місцеві портали, наприклад, Київ цифровий. Це все інструменти, завдяки яким людина може взяти участь в ухваленні тих чи інших рішень. Але я пишаюся, що в Україні існують опитування. 

Щобільше, так само як і про цифрові паспорти розповідаєш десь за кордоном, так і про опитування, люди в захваті.

Для них усіх це “вау”. Опитування, на відміну від петицій і запитів, це один з рідкісних видів досвіду, коли держава щось може запитати й звернутися до людей. 

Є “але”: це не репрезентативне опитування, бо воно включає лише користувачів Дії, а не усі вікові та соціальні категорії. 

Водночас це все є безплатним, ті ж міністерства звертаються до нас із листом і своїми даними, а ми запускаємо (опитування — ред.). 

Якщо говорити про будь-які соціологічні опитування, то вони коштують десятки тисяч доларів. Ще одна перевага — цей інструмент дуже простий у використанні та подачі. Той же президент може записати своє питання до громадян у форматі сторіс, це працюватиме. А серед громадян є попит.

Тільки за марку Укрпошти у нас голосували 766 тис. осіб. Перед тим опитування про володіння зброєю від Міноборони — тут було понад 1,7 млн учасників. 

— Коли Україна зможе голосувати в смартфоні? Чи готові люди?

— Люди поступово стають готові до таких рішень, пристосовуються завдяки таким опитуванням — це однозначно. Але об’єктивно не можу сказати, чи люди готові до глобальних рішень на рівні держави, наприклад, до електронного голосування. Тут і технічно не все так просто: опитування не можуть бути основою для виборів.

В опитуваннях працює проста арифметика — кількість голосів. А виборча система набагато складніша. Тут важливо пам’ятати, що ключову роль у процесі проведення виборів в Україні відіграє Центральна виборча комісія. Казати про запровадження електронного голосування можна буде після ухвалення відповідного закону Верховною Радою.

Тоді, в разі ухвалення відповідного закону, Міністерство цифрової трансформації зможе долучитись до роботи зі своїми експертами. 

Чи буде призов через Дію

— Чи буде призов для жінок цифровим? Про це якось казав міністр оборони Олексій Резніков. Якщо так, про які послуги може йтися і чи є вже розробки?

— Розробок поки що ніяких немає. Насправді є велика кількість професій, які є військовозобов’язаними. Але річ в чому: під час воєнного стану призову підлягають не лише військовозобов’язані чоловіки, а й усі військовозобов’язані в цілому. Тому на рівні міністерства могли у такий спосіб уточнити цю інформацію. 

Питання щодо повісток через Дію наразі не стоїть.

Воно виникало виключно через обман якихось ЗМІ, де насправді йшлося про судові сповіщення в Дії: про те, що призначено або ухвалено якесь рішення судове. 

Ці документи називалися судові повістки, які мають лише інформаційний характер та не є заміною самих повісток. І багато хто почав плутати їх з повістками у військкомат.

Читати на тему

Дія зсередини та плани Мінцифри до 2024 року. Інтерв’ю зі Мстиславом Баніком

“Ми ставимо великі цілі — до 2024 року зробити доступними 100% державних послуг”, — Мстислав Банік про роботу у Мінцифрі, амбітні плани та Дію.

Нові проекти Дії

— Які ще проекти Дія планує запускати цього року?

— Найперше — це повноцінний запуск пенсійних і посвідок на тимчасове та постійне проживання. Звісно, далі буде розвиток в напрямку єРобота, хоч там зараз доволі невелика кількість опцій. 

Крім цього, на фінальній стадії перебуваємо щодо військових облігацій. Для багатьох це такий абсолютно незрозумілий “звір”, а ми намагаємося зробити їх простими й зрозумілими, щоб навіть ваша бабуся зі смартфоном могла за кілька натискань мишкою придбати військові облігації. 

Також працюємо над онлайн-розмитненням автомобіля. Хоч нульове розмитнення припинилося, це реально дуже складний бюрократичний процес. Змінюватиметься формула розмитнення, тому ми робимо так, щоб в Дії ця процедура теж займала кілька кроків.

— Чого Україні як цифровій державі досі не вистачає? Над чим ще багато роботи?

— У нас якраз найголовніше зараз — глобальні зрушення в системі. Відповідно, чому у нас почали з’являтися послуги для ВПО чи пенсійне? Тому що майже два роки йшла робота над удосконаленням реєстрів, єдиної системи соціального страхування.

Таких зрушень має відбутися доволі багато, а це потребує інвестицій та часу. В цьому ми чекаємо допомоги від світових ІТ-гігантів. 

Окремий напрям, який ми хочемо реалізувати — це проект Армія дронів. Мета — забезпечити армію розвідницькими дронами, але сюди можуть увійти й дрони по типу особистого призначення. Я радий, що у мене є друзі, які можуть допомогти з цим і навіть напряму віддати свої дрони на фронт. Також, якщо світові компанії, які спеціалізуються на дронах, запровадять виробництво в Україні, то це буде великий ривок для всіх.

— Наскільки війна зупинила наш розвиток інновацій? Або навпаки — стала приводом для розвитку через нові виклики?

— Так, війна ще більше прискорила розвиток країни в технологічному плані. Ми запустили дуже багато проектів “всупереч”. Ми стали ще швидше запускати нові послуги та сервіси у Дії. Навіть під час воєнного стану ми запускаємо інструменти, які є найнеобхіднішими для українців. 

Наша команда працює 24/7, майже без сну, без перерв та вихідних, щоб українці відчували турботу про себе. З початком повномасштабної агресії РФ команда Мінцифри повністю переорієнтувала формат роботи. Ми зосередилися на запуску послуг, які є актуальними в умовах воєнного часу. 

Нині застосунком Дія з цифровими документами та державними послугами прямо у смартфоні користується вже майже 18 млн українців, порталом — 18,5 млн — це 50% усього населення країни. Наразі у застосунку доступно 12 цифрових документів та 23 послуги. На порталі Дія — понад 70 держпослуг. 

Читати на тему

Не тільки Covid-сертифікати і паспорт — корисні функції застосунку Дія, про які знають не всі

Застосунок Дія має багато функцій, якими люди можуть не користуватися, бо не знають про них. Ми підготували для тебе низку корисностей у Дії.

Під час повномасштабної війни в Україні ми запустили понад десять нових сервісів на Дії. Мінцифра постійно вдосконалює та розширює кількість онлайн-послуг. Наша ціль — найшвидше оцифровувати ті послуги, якими користується найбільше українців та які спростять життя. Але інші країни теж не стоять на місці, кожен розвивається. 

Можу навести приклад проекту з відкритими даними, який був одним із наших напрямів роботи. За результатами попереднього року ми планували увійти до трійки найкращих і зробили для цього надзвичайно багато. Але ми посіли шосте місце, тому що багато країн також зробили ривок.  

Також сучасна війна — це сучасні рішення. Ми використовуємо штучний інтелект та інші сучасні інструменти для у боротьбі з агресором.

За допомогою штучного інтелекту ми шукаємо в соціальних мережах акаунти мертвих російських солдатів.

Крім того, ще до початку повномасштабного вторгнення Росія постійно атакувала Україну на кіберфронті — наші державні ресурси, сайти, банківську систему, ЗМІ. Ми відбивали кібератаки Росії та посилювали кіберстійкість держави. 

Але з початком війни ми почали не тільки захищатися, але й створили українські кібервійська, які ведуть боротьбу проти ворога. ІТ-армія України об’єднує українських та міжнародних ІТ-фахівців для боротьби з російською агресією на кіберфронті. Їхня участь у проекті відбувається на громадських засадах. 

— Які особисто у вас є мрії стосовно вашого продукту? Якою ви б хотіли бачити Дію і себе в ній як у проекті?

— Опиратимусь на один радянський фільм. Там був герой, який казав, що у майбутньому все буде телебачення.

Мені б хотілося перефразувати: “Хочеться, щоб у майбутньому все було Дія”. 

Щоб усі мали достатній рівень цифрових навичок, щоб усі могли цим користуватися. Є кілька світових прикладів. У Китаї один цифровий застосунок охоплює сервісами всі сфери життя — покупки, оплату чогось, документи. Хотілося б так само надавати все необхідне людям у Дії в майбутньому. Хоча нагадаю, що Україна першою у світі запровадила цифрові паспорти, які на юридичному рівні приймають на рівні з паперовими чи пластиковими.

Про українців

— В чому сила українців?

— У нашій єдності. Знаєте, гуртом все легше: і багато нових зрушень робити, і збирати донати, і запускати нові проекти. Друге — це сміливість. Ми вже довели всьому світові, що у нас вистачає сміливості змагатися з великою за територією Росією і першими запустити такі потужні речі, як цифровий паспорт. Річ не стільки в персоналіях, а загалом у спільній активності наших людей. Спершу робити, а потім хвилюватися, чи стане сил.

---

Україна — сучасна розвинута держава, особливо в IT-сфері, навіть має таку армію! Заступник міністра цифрової трансформації Георгій Дубинський розповів про IT-армію України.

---

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!