Кожна історія пробирає до сліз! Згадуємо волонтерів, які загинули, рятуючи інших від війни

Сотні рейсів, сотні врятованих життів. Від перших годин повномасштабного вторгнення вони робили коктейлі Молотова, розвозили їжу та ліки, евакуйовували під обстрілами, й знову їхали на евакуації. Точної кількості загиблих українських волонтерів немає у жодному реєстрі, але нерідко вони потрапляють під обстріли, коли евакуюють з прифронтових зон, коли везуть допомогу на фронт, коли втомлені повертаються додому нічним бездоріжжям.

Розповідаємо лише кілька історій родин полеглих волонтерів.

Євген Санін

Військовослужбовці однієї з бригад, що нині боронить Харківщину, разом із волонтерами привезли вдові загиблого Євгена Саніна нагороду від Залужного. Її чоловіку було 46. Від початку вторгнення Євген Санін займався евакуаціями мешканців окупованих та деокупованих територій.

У квітні цього року він потрапив під обстріл у Купʼянському районі. Кадри, як евакуюють його, пораненого, тяжко дивитись.

Женя, Женя, говори! Зараз заскочимо на трасу, буде все нормально! — лунає голос побратима Жені.

Це була евакуація сімʼї з маленькою дитиною, він саме їхав рятувати родину. Його останні слова були: “Як я хочу жити, ти навіть не розумієш… як я хочу жити!”, розповіла вдова Євгена. 

Дмитро Ковальов

Наступна посмертна нагорода — для 46-річного Дмитра Ковальова. Спочатку Північна Салтівка, потім Купʼянськ, Вовчанськ, Печенізька дамба. Кожен понеділок він вирушав на евакуацію. Дмитро розбився у ДТП — це була чергова евакуація, до комендантської лишилося 15 хвилин.

Він вивозив людей з окупації через Сумський коридор. Забирав, віз у Харків. Але, на жаль, це був останній його виїзд, — розповідає вдова Дмитра.

Сергій Шалигін та Вадим Забара

Дві наступні нагороди вручають у Пʼятихатках — це околиця Харкова поблизу Бєлгородської траси. Нагороду вручають заслуженій тренерці, матері 52-річного волонтера Сергія Шалигіна. Перед смертю він став опікуном для хлопчика, який під час війни лишився без батьків.

Загинули волонтери Сергій Шалигін та Вадим Забара у вересні. Коли вивозили людей із Купʼянського району, російська ракета вдарила по переправі, якою їхав їхній бус. Тоді загинули восьмеро людей.

Читати на тему

Діти питають про татусів, а мами не знають, що відповісти… Історії загиблих героїв з Черкас

Історії загиблих героїв-черкащан Віталія Осадчого та Валерія Васіна.

Також сумують син і дружина ще одного загиблого у тому евакуаційному бусі, 51-річного Вадима Забари. Адвокат за фахом, він із перших годин став волонтером, згодом пішов до війська. Вадим отримав кілька поранень та контузій, і за місяць до смерті його списали з війська. Але він не зміг сидіти вдома — поїхав на евакуацію.

Евакуація була перша і остання… Це той день, коли все трапилося, — каже син Вадима Рустем.

Прощалися із Вадимом Забарою та Сергієм Шалигіним усім районом Пʼятихатками. Старший син Вадима заспівав пісню пам’яті батька.

Вручивши рідним посмертні нагороди, воїни повертаються на фронт, а колеги-волонтери — збирати для них теплий одяг, окопні свічки, будівельні скоби, тепловізори та квадрокоптери.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію військового Андрія Дідовця.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.