Хотів “варити борщі” й підзаробити, але потрапив у м’ясний штурм: нові історії полонених окупантів

“Заробітчани”, що лізуть на чужу землю за путінські гроші, потрапляючи у руки ЗСУ, скаржаться та присягаються, що нічого не мають проти нашого народу. Просто опинилися у скруті та хотіли трохи заробити. А якщо це завербовані ув’язнені — то “очистити” біографію. І ще переконують — нікого тут не скривдили. Та якими насправді є такі полонені — розповідаємо далі.

Історії трьох полонених окупантів

Роман — зі Ставропольського краю. За його словами, із присуджених йому 10 років відсидів 7. Чоловік стверджує, що рекрутувався на злочинну війну заради хворої дочки. Дружина у нього українка. Але під час пологів померла. З родичами з України Роман стосунків не підтримує.

Окупант запевняє, що поневолювати чи вбивати, хоч і забутих, але ж родичів, він не збирався. Мріяв відсидітися на кухні. Але знадобився у м’ясному штурмі.

Вбивати нікого не хотів, не збирався. Пішов, бо думав, буду борщі варити. А в результаті став штурмовиком. Там ніхто не запитує, — каже полонений окупант.

50-річний петербуржець Олексій теж пішов до путінського війська із власної волі. І так само через гроші. Розбив чужі автівки — треба було віддавати борги. За його словами, чоловік винен півтора мільйона рублів.

Та разом із пристойним заробітком окупанта, Олексій дістав поранення та опинився у полоні.

За його словами, ніякої ідеологічної складової у нього не буде — лише фінансовий інтерес. На війні встиг заробити 700 тисяч рублів.

Олексій теж присягається, що людей не вбивав. Каже, що не носив ні автомат, ні бронежилет, ні каску. За його словами, був водієм.

Читати на тему

Нас пускають на м’ясо, нас просто розбили! Полонені росіяни про те, як побратими відкрили по них вогонь

Friendly fire для росіян — норма. Дивися, що розповідають полонені окупанти про ставлення побратимів.

Цього “заробітчанина” разом із десятьма поплічниками взяли у полон після невдалого штурму неподалік Роботиного. Олексій каже, що в основному його завданням було завозити піхоту. Але свою вину, хоч і непряму, як він вважає, окупант визнає.

21-річний рецидивіст із татуйованим обличчям Тихон сидів за пограбування. Поводиться зухвало. Каже, що потрапив у полон після першого ж бою — жити хотілося.

Раніше ми розповідали історія українського командира, яку приховували в СРСР.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.