Піхота 28 бригади імені Лицарів Зимового Походу запаковує броню, їде міняти побратимів, беруть знімальну групу із собою. Док дає настанови: повторювати те, що роблять вже навчені бійці, які вже воюють півжиття.
Падають — падайте з ними. Тут дронів купа.
Машина маневрує пагорбами та глибоко вкатаними слідами військового транспорту, але не збавляє швидкості. Треба встигнути на позиції до світанку, поки менше дронів літає. Хоча і темрява нічого не гарантує. Ворог має дрони-камікадзе, які бачать уночі.
Швидка перезмінка. Піхотинці, які відбули бойове чергування, готові вирушати по бодай мінімальний комфорт. Один з бійців каже, хоча б викупатись мріє, бо все інше відпочинком не назвеш.
Крізь обрубані дерева сходить сонце. Настає новий день. Далі треба йти пішки, адже машини просто не доїжджають до позицій.
Дорогою трапляються тіла росіян, часом — їхні фрагменти. А ще минулої весни ці загарбники намагались штурмувати ту посадку, біля якої так і лишитись лежати.
Цей шлях піхота долає регулярно, ще й тягнучи на собі воду і їжу. Група нарешті на місці — південна околиця Бахмута.
Ніч, розповідають бійці, минула неспокійно. Говорять, окупанти з вечора працювали, тож поспати нормально не вдалось.
Тяжко, кожен звикає та переносить по-своєму. По змінах чергуємо. Я сьогодні спав шість годин. Хлопці, буває, сплять і по дві години, — каже боєць Анатолій.
Воїн на псевдо Шарпей воює понад рік. Зазнав двох поранень в шию та ногу. Шрапнель ледь не зачепила сонну артерію. Та чоловіка вилікували. Він повернувся на фронт. Каже, дві залізяки залишились у нозі, тож він так і ходить з ними.
Його руки чорні від окопних свічок та землі. Шарпей говорить, що серветками відтерти не виходить, а воду нести далеко — вона тут тільки для пиття. Та чоловік намагається триматися в доброму гуморі.
Побратими кажуть, що все поки тихо, спокійно. А на фоні лунають вибухи. Пояснюють: звуки ЗРК точно не зрівняються з обстрілами гелікоптера, який працює по них щоденно майже в один і той саме час.
Після цієї розмови бійці командують — на вихід. Над горизонтом з’явились ті самі обіцяні вертольоти.
Однак тиснуть окупанти й на інших напрямках. Росіяни після виходу сил оборони з Авдіївки промацують, на якому напрямку наступати далі. Читай, чому Серебрянський ліс може стати наступною ціллю окупантів.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.